Тальне.Особливо мисливський палац
О так,заплановане я виконаю-це вже знав напевне,зійшовши з маршрутки "Звенигородка-Умань". Залишився останній пункт,звідси-додому. Часу вдосталь,сил-не зовсім,об*єктів небагато,харчів-немає. Все непогано,шукаю короткий шлях до садиби Шувалових.Я у Тальному.
Неідентифікована (мною) будівля
Тальнівський будівельно-економічний коледж Уманського НУ садівництва
Знав би,що більше години витрачу на блукання вуличками-стежинками,-пішов би загугленим шляхом,а так.. Ну,буває,сонце ще не сідає,з мінусів-навантаження на ноги та нерви,з плюсів-побачив незаплановані закутки містечка.Ні,вони не варті уваги,але якщо вже вийшло так,що ви заблукали...
Містечко примостилося на берегах річки Гірський Тікич та його притоки Тальянки.Перша письмова згадка датується 1646 р. Тоді козаки Тального приписувалися до Уманського полку. Хоча припускають, що існувало ще воно за княжої доби. На користь цієї версії свідчать археологічні знахідки на території Тального, які датуються 12-14 ст.
Будинок керуючого маєтком К.Чочуліна (1903р.). З добудовою..
Мисливський палац графа Шувалова (1893-1903рр.)
Французький ренесанс у Тальному
У 1725 р. власниками Тального стали Потоцькі. 1823 р. місто перейшло у власність до Ольги Потоцької, яка через рік вийшла заміж за генерал-майора графа Льва Наришкіна. За дорученням дружини граф став розпорядником та фактичним володарем міста. А у 1846 р. граф помер, заповівши Тальне дочці, а та передала його чоловіку - графу Петру Шувалову. У 90-ті роки ХVIII ст. Потоцькі на березі Гірського Тікича розбили великий парк. За основу для парку було взято стару природну долинну діброву, в якій прорубали мережу алей. Композиційною основою парку став дерев’яний двоповерховий мисливський палац.
Надгробні плити родини Шувалових
Один із входів в будівлю. На фронтоні-ліпнина
Частина мисливського палацу-фахверкового виконання
У друг. пол. ХІХ ст. за розвиток парку узявся Петро Шувалов. Він почав доповнювати діброву різноманітними декоративними породами. Було облаштовано набережну частину парку із оглядовими майданчиками та водоспадом. В парку спорудили альтанки та містки. Зараз Тальнівський парк має площу 406 га і вважається пам’яткою садово-паркового мистецтва національного значення. Нині він більше нагадує старий ліс. Протягом 1896-1903 рр. Шувалови збудували новий мисливський палац.
Стара черепиця
Одна із веж досі в риштуванні
Фото
Будівля за архітектурою нагадує невеликий замок. Його і називають мисливським замком. Складається він із двох частин - житлової та господарської. Господарська зводилась у стилі англійських котеджів,а житлова мала архітектурні риси ренесансних замків Франції. На поч. ХХ ст. такий замок виглядав дещо декоративно.
В радянські часи у замку розмістили тальнівський сільськогосподарський технікум. А у підвальному приміщенні було відкрито Музей Хліборобства. Але вже у ХХІ ст. і музей і технікум із будинку виселили,-почалася реставрація будівлі.
Інтер*єр по-справжньому "замковий"!
Вежа з флюгером. Похиленим..
І це також історія
Споруду обнесли високим парканом,з дахів зняли старовинну черепицю й перекрили замок сучасним покрівельним матеріалом (металочерепиця?). Башти обплели будівельними лісами,які згодом частково зняли. Місцеві мешканці подейкують, що замок хотіли перетворити на резиденцію для когось із можновладців. Всередині - вчеплений гіпсокартон.
З приходом нової влади проект згорнули- гроші скінчились…
Підвісна стеля тут дуже "в тему"
Колони при сходах
Родовий герб Шувалових
Башти, шпилі, балкончики, тераси, англійські котеджі.. І все це ще й досі прикрашає герб родини Шувалових. На задньому дворі їхнє родинне кладовище.
Мисливський замок (палац) графа Шувалова
У 1702 р. в Тальному звели костел. Це найстаріша споруда у місті. Нині це діючий римо-католицький храм. Відновили розписи вівтарної частини та великі мармурові колони. У радянський період вівтар забілили та зафарбували, а ось розписи у інших приміщеннях нещадно знищили. Було зруйновано дзвіницю. Будівлю храму перетворили на склад та майстерню. На даний час надбудовано дзвіницю, зроблено ремонт головної зали,зовнішніх стін..
Костел Св.Анни. Профіль
Неоготика (1702р.?)
Храм.Найстаріша будівля містечка
У 1845 році Тальне відвідав український поет Т.Г.Шевченко.
Оглянувши пам*ятку направляюсь в сторону центру,а звідти-на залізничну станцію.Топати далеченько,заходжу в один з місцевих маркетів,-потрібно поповнити запас провіанту.
Цукрозаводський ставок. Ідилія
Водяне плесо. Став
Аскетизм та скромність "на ліцо"...
"Глупений,глупенький Педро.." - так співається в одній із старих безглуздих пісень.Та наскільки це було актуально цього вечора для мене: я ж наївний надіявся прийняти душ на залізничній станції,ну,як мінімум-освіжитись з допомогою крану в туалеті,замовити запашної кави та витягнути ноги на диванчику.Чи,хоча б,взяти кави в автоматі та посидіти на лавочці...
Ви були на станції в Тальному? Ні? То я вас розчарую- в тому клозеті що на вулиці абсолютно нереально "освіжитись",-туди й зайти гидко. А пити будете те,що прихопили із собою(якщо прихопили) і зовсім не на диванчику...
Храм Свв.Петра і Павла (2009р.)
Церква від мецената.Центральний вхід
А таки красивий. І на лавочці я посидів,ловлячи вечірні сонячні промені
Зате на землю поволі осідала чудова серпнева ніч,із сюрчанням цвіркунів,поблискуванням зірок та легкою осінньою прохолодою у вигляді молочної димки туману. Красота. І будівля станції цікава,-пам*ятка архітектури все таки.В будинку живуть люди,а внизу-каса. Поки ви купляєте квитки,хтось над вами займається...своїми домашніми справами)).
Вечірнє. Гірський Тікич-домінанта на знимку
Ріка та верби. На місто осідав туман..
А потяг я ледь не проспав,-після активного дня(декількох днів) та пляшечки доброго пива і дерев*яна лавка приголубить не гірше мякого дивана ..
Неідентифікована (мною) будівля
Тальнівський будівельно-економічний коледж Уманського НУ садівництва
Знав би,що більше години витрачу на блукання вуличками-стежинками,-пішов би загугленим шляхом,а так.. Ну,буває,сонце ще не сідає,з мінусів-навантаження на ноги та нерви,з плюсів-побачив незаплановані закутки містечка.Ні,вони не варті уваги,але якщо вже вийшло так,що ви заблукали...
Містечко примостилося на берегах річки Гірський Тікич та його притоки Тальянки.Перша письмова згадка датується 1646 р. Тоді козаки Тального приписувалися до Уманського полку. Хоча припускають, що існувало ще воно за княжої доби. На користь цієї версії свідчать археологічні знахідки на території Тального, які датуються 12-14 ст.
Будинок керуючого маєтком К.Чочуліна (1903р.). З добудовою..
Мисливський палац графа Шувалова (1893-1903рр.)
Французький ренесанс у Тальному
У 1725 р. власниками Тального стали Потоцькі. 1823 р. місто перейшло у власність до Ольги Потоцької, яка через рік вийшла заміж за генерал-майора графа Льва Наришкіна. За дорученням дружини граф став розпорядником та фактичним володарем міста. А у 1846 р. граф помер, заповівши Тальне дочці, а та передала його чоловіку - графу Петру Шувалову. У 90-ті роки ХVIII ст. Потоцькі на березі Гірського Тікича розбили великий парк. За основу для парку було взято стару природну долинну діброву, в якій прорубали мережу алей. Композиційною основою парку став дерев’яний двоповерховий мисливський палац.
Надгробні плити родини Шувалових
Один із входів в будівлю. На фронтоні-ліпнина
Частина мисливського палацу-фахверкового виконання
У друг. пол. ХІХ ст. за розвиток парку узявся Петро Шувалов. Він почав доповнювати діброву різноманітними декоративними породами. Було облаштовано набережну частину парку із оглядовими майданчиками та водоспадом. В парку спорудили альтанки та містки. Зараз Тальнівський парк має площу 406 га і вважається пам’яткою садово-паркового мистецтва національного значення. Нині він більше нагадує старий ліс. Протягом 1896-1903 рр. Шувалови збудували новий мисливський палац.
Стара черепиця
Одна із веж досі в риштуванні
Фото
Будівля за архітектурою нагадує невеликий замок. Його і називають мисливським замком. Складається він із двох частин - житлової та господарської. Господарська зводилась у стилі англійських котеджів,а житлова мала архітектурні риси ренесансних замків Франції. На поч. ХХ ст. такий замок виглядав дещо декоративно.
В радянські часи у замку розмістили тальнівський сільськогосподарський технікум. А у підвальному приміщенні було відкрито Музей Хліборобства. Але вже у ХХІ ст. і музей і технікум із будинку виселили,-почалася реставрація будівлі.
Інтер*єр по-справжньому "замковий"!
Вежа з флюгером. Похиленим..
І це також історія
Споруду обнесли високим парканом,з дахів зняли старовинну черепицю й перекрили замок сучасним покрівельним матеріалом (металочерепиця?). Башти обплели будівельними лісами,які згодом частково зняли. Місцеві мешканці подейкують, що замок хотіли перетворити на резиденцію для когось із можновладців. Всередині - вчеплений гіпсокартон.
З приходом нової влади проект згорнули- гроші скінчились…
Підвісна стеля тут дуже "в тему"
Колони при сходах
Родовий герб Шувалових
Башти, шпилі, балкончики, тераси, англійські котеджі.. І все це ще й досі прикрашає герб родини Шувалових. На задньому дворі їхнє родинне кладовище.
Мисливський замок (палац) графа Шувалова
У 1702 р. в Тальному звели костел. Це найстаріша споруда у місті. Нині це діючий римо-католицький храм. Відновили розписи вівтарної частини та великі мармурові колони. У радянський період вівтар забілили та зафарбували, а ось розписи у інших приміщеннях нещадно знищили. Було зруйновано дзвіницю. Будівлю храму перетворили на склад та майстерню. На даний час надбудовано дзвіницю, зроблено ремонт головної зали,зовнішніх стін..
Костел Св.Анни. Профіль
Неоготика (1702р.?)
Храм.Найстаріша будівля містечка
У 1845 році Тальне відвідав український поет Т.Г.Шевченко.
Оглянувши пам*ятку направляюсь в сторону центру,а звідти-на залізничну станцію.Топати далеченько,заходжу в один з місцевих маркетів,-потрібно поповнити запас провіанту.
Цукрозаводський ставок. Ідилія
Водяне плесо. Став
Аскетизм та скромність "на ліцо"...
"Глупений,глупенький Педро.." - так співається в одній із старих безглуздих пісень.Та наскільки це було актуально цього вечора для мене: я ж наївний надіявся прийняти душ на залізничній станції,ну,як мінімум-освіжитись з допомогою крану в туалеті,замовити запашної кави та витягнути ноги на диванчику.Чи,хоча б,взяти кави в автоматі та посидіти на лавочці...
Ви були на станції в Тальному? Ні? То я вас розчарую- в тому клозеті що на вулиці абсолютно нереально "освіжитись",-туди й зайти гидко. А пити будете те,що прихопили із собою(якщо прихопили) і зовсім не на диванчику...
Храм Свв.Петра і Павла (2009р.)
Церква від мецената.Центральний вхід
А таки красивий. І на лавочці я посидів,ловлячи вечірні сонячні промені
Зате на землю поволі осідала чудова серпнева ніч,із сюрчанням цвіркунів,поблискуванням зірок та легкою осінньою прохолодою у вигляді молочної димки туману. Красота. І будівля станції цікава,-пам*ятка архітектури все таки.В будинку живуть люди,а внизу-каса. Поки ви купляєте квитки,хтось над вами займається...своїми домашніми справами)).
Вечірнє. Гірський Тікич-домінанта на знимку
Ріка та верби. На місто осідав туман..
А потяг я ледь не проспав,-після активного дня(декількох днів) та пляшечки доброго пива і дерев*яна лавка приголубить не гірше мякого дивана ..