Побродимо древніми Бродами
Вже й не пам*ятаю скільки разів я бував у цьому містечку-чи проїздом,чи з зупинкою,а іноді затримувався й на довше. І тільки цього разу ( у 2018р.) я зрештою відвідав одну з основних цікавинок "вільного міста"-Бродівську фортецю.
Але про все по порядку.
Герб міста на символічній брамі
Залізничний вокзал
Першу письмову згадку про населений пункт пов’язують із згаданими у «Повчанні Володимира Мономаха дітям» Бродами. Тут навесні і взимку 1084 р. відбувалися зустрічі між чернігівським князем Володимиром Мономахом і волинським князем Ярополком Ізяславичем.
У XIV ст. за землі, які знаходились на межі Галицького і Волинського князівств, велася боротьба між Польською державою та Великим Князівством Литовським. Після битви за Олесько 1432 р. край переходить до Польщі.
У 1441 р.польський король подарував землі Олеського ключа, до якого входила і територія, на якій знаходяться Броди, шляхтичу Яну Сенінському. У 1511 р. Броди перейшли у власність родини Каменецьких.Будівля готелю "Гранд"
Будівля готелю "Брістоль" (1909р.)
Філія Празького кредитного банку (1911р.)
Банк / поліція-суд
Новий етап в історії Бродів пов’язаний з белзьким воєводою Станіславом Жолкевським. Воєвода Жолкевський купив село Броди у 1580 р. і, отримавши від короля С.Баторія магдебурзьке право (1584р.) та видавши локаційну грамоту (1586р.), заклав місто Любич, яке назвав на честь свого родинного герба (назва проіснувала до сер. 1590-х рр.). Вважається, що саме за С. Жолкевського були закладені основи так званого «ідеального міста», яке вдалося розбудувати коронному гетьману Речі Посполитої С. Конєцпольському, котрий володів Бродами у 1629 - 1646 рр. Для фортифікації міста було запрошено відомого французького інженера Гійома Левассера де Боплана, котрий, втілюючи в життя ренесансний ідеал міста-зірки та врахувавши географічні особливості місцевості, перетворив Броди у місто-фортецю. Над втіленням проекту «ідеального міста» у 1630 - 1650 рр. працювали італійські архітектори Андре дель Аква та Дзіяні Спінета.
Будівля торгово-промислової палати (кін.19ст.)
Декор екстер*єру
ЗШ №1
Будівництво мурованої фортеці проходило протягом 1630 -1635 рр. Фортеця-замок споруджена у вигляді рівностороннього п’ятикутника з п’ятьма бастіонами. В куртинах між бастіонами знаходилися каземати. Фортеця була оточена глибоким ровом заповненим водою та високим земляним валом обкладеним ззовні тесаним білим каменем. В’їзд був через головну браму та міст зі сторони міста, який піднімався в разі небезпеки. В середині замку знаходився дерев’яний палац власників міста, та дерев’яна каплиця. В 1633 р. в Бродівському замку побував Б.Хмельницький.
В 1648 р. козацьке військо декілька тижнів здійснювало облогу фортеці, але вона встояла.
Будинок товариства "Сокіл" (1910р.?)
Районний дім "Просвіта"
Гімназія ім. кронпринца Рудольфа \ ім. І. Труша (1881р.)
В 1682 р. Броди перейшли у власність Собєцьких, а далі в 1704 р. до Потоцьких, які перетворили фортецю і одну із своїх резиденцій.
Власник Бродів (1751- 1760 рр.) Станіслав Потоцький над головною брамою замку спорудив вежу з годинником, а перед вежею равелін, для посилення обороноздатності фортеці. На місці дерев’яного замку зведено двоповерховий палац. Замок мав велике стратегічно-військове значення, тому на протязі XVII-XVIII ст. тут побували королі Польщі: Владислав IV Ваза, Ян II Казимир, Ян III Собєцький, австрійський монарх Йозеф II.
В 1812 р., на вимогу московського уряду, австро-угорський уряд (а тоді Броди входили до Австро-Угорської імперії) розпорядився зруйнувати в’їздну вежу, та равелін, закидати рів навколо фортеці, що було і виконано. Таким чином, замок втратив своє оборонне значення. В цей період, після руйнації в’їзної замкової брами з надбрамною вежею і равеліном, була споруджена Сміленська брама. Вона стала головним в’їздом до замку. В радянський період брама була замурована, а на її місці, та поблизу, добудовано ряд приміщень, де розмістилися ремонтні майстерні, які і зараз є на території фортеці.Будівля австрійського повітового суду (1910-1913рр.)
Педагогічний коледж ім. М.Шашкевича
А-ля замочок
В XIX ст. замок декілька разів змінював власників. З 1834 р. палац належав родині Молодецьких, першим власником замку був Ян Казимир Млодецький, власник Бродів та навколишніх земель. Перед Першою світовою війною в палаці відкрили приватний музей. В експозиції були зібрані старовинні меблі, портрети польський вельмож та політичних діячів, колекція картин, старовинний посуд. В роки, коли Броди були окуповані московитами, значна частина колекції «зникла».
Остаточно палац пограбували комуністи в 1939-1940 рр. Після Другої світової війни в замку розташувалася військова частина (ремонтний завод), відтак занепад замку продовжувався. В цей час і відбувалися основні «добудови», «перебудови», а точніше руйнування замкового комплексу. До наших днів повністю збереглися дві куртини, ще дві частково, північно-східний бастіон. В західній частині замку ще є білокам’яний портал одного з казематів виконаний у ренесансному стилі. Фото
Годинниковий павільйон,"малий ратуш" (2001р.)
Кінотеатр "Галичина"
В непоганому стані і палац зведений Станіславом Потоцьким в XVIII ст. Споруда цегляна, у плані видовжений прямокутник, з двома ризалітами. Стіни головного та бокових фасадів оздоблені псевдоколонами у верхній частині яких знаходяться пишна ліпнина з ознаками іонічного ордену. Внутрішній інтер’єр кімнат не зберігся. Говорять, що головний вхід у палац був прикрашений великим балконом. З часу, коли в 1990 р. військові покинули замок ніяких серйозних відновлювальних робіт не велося. Приміщення палацу було передано в користування школі, там також містився районний архів. А от більшість замкових казематів не використовуються та помалу руйнуються.
Майдан Свободи
Майдан Свободи-2
Ангел,якому є що приховувати
Перші дані про існування у Бродах єврейської громади відносяться до кін. XVI ст. У 1648 р. у місті проживало бл. 400 єврейських сімей. У першій чверті ХІХ ст. 90% містян були євреями. Місто тоді називали «Галицький Єрусалим».
Особливий статус міста, що існував ще з 1779 р., був скасований у 1880 р., і це негативно відбилося на його розвиткові. Євреї почали залишати Броди.
Кінець бродівського єврейства прийшовся на роки ІІ Світової війни. У 1942 р. євреї були переміщені до гетто. Їх використовували для будівництва доріг та видобутку вугілля в районі Сасова. У липні 1943 р. була розстріляна робоча команда гетто, а саме гетто - ліквідовано. Цікаво, що у 1943 р. тут був створений єврейський партизанський загін під командуванням Я. Ліндера.
Є дані, що після ІІ Світової війни у місті все ж залишилося бл. 50 євреїв. Згідно з переписом 2001 р. жодного єврея у Бродівському районі не проживало. Храм Воздвиження Чесного Хреста (1699р.) з дзвіницею
Церква Воздвиження-колишній костел
На згадку нам залишилася велична мурована синагога, яка стоїть у центрі міста. Збудована вона була у 1742 р. А до неї у місті існувала дерев’яна, ще з XVI ст. Тут зберігалися коштовні предмети богослужіння, які євреї набували протягом століть, а також 28 тис. духовних іудейських книг. Останнє не дивно, адже місто у той час стало центром ортодоксального іудаїзму. При цьому саме у Бродах виник й новий напрям іудаїзму - хасидизм, заснований вчителем початкової бродівської школи Ізраїлем бен Еліезером, який став пізніше Баал Шем Товом.
У травні 1859 р. синагога стала жертвою великої пожежі, яка знищила більшу частину Бродів. На поч. XX ст. проводились ремонтні роботи, про що свідчить напис з північного боку західної прибудови споруди, датований 1903 р. Значних пошкоджень синагога зазнала під час другої світової війни: були втрачені південна і північна прибудови.
З 1960-х рр. тут розміщувався склад, але через постійне протікання даху будинок перестав використовуватися. На поч. 1990-х тут хотіли влаштувати галерею, але ця ідея не була втілена. Почалося поступове руйнування. У 1988р. обвалилась західна стіна споруди,а у 2006р.-склепіння.
Синагога (1742р.)
Руїни синагоги (1742р.)
Інфощит
У 1646 р. С.Конецпольський склав заповіт, яким зобов’язав свого сина Олександра збудувати мурований костел. Однак втілити цей задум у життя вдалося лише синові Олександра Станіславові на поч. 1660-х рр. Костел зазнав чималих змін внаслідок пожеж, розбудов і реставрацій. Кожного разу храм розширювався. При костелі деякий час існував монастир сестер милосердя.
До 1939 р. храм належав католикам. За радянських часів церква використовувалася не за призначенням. Спочатку тут розміщувався дивізійний клуб бродівського гарнізону, потім зерносховище, згодом спортивна школа. У 1993 р. держава віддала храм УГКЦ. У кін.1990-х на даху церкви були надбудовані два куполи. Зараз це храм Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього.Вали і каземати (1630-1635рр.)
Вали і каземати-2
Палац Потоцького (сер.18ст.)
Серед кам’яниць, які збереглися до наших днів, є триповерхова будівля колишнього готелю «Брістоль» у стилі модерн (1909р.), красивий будинок у стилі модерн - філія колишнього Празького кредитного банку (1911р.),будівля австрійського повітового суду (1911р.), торгово-промислова палата, споруджена напр.ХІХ ст., споруда Бродівської гімназії ім. кронпринца Рудольфа (з 1997р. - гімназія ім. Івана Труша).
Візитівка міста-годинниковий павільйон, збудований у 2001 р. на майдані. Це не просто будиночок, а майже копія попереднього павільйону (інша назва - «малий ратуш»), який стояв тут з поч. ХХ ст. і до 50-х рр. Старий годинниковий павільйон був трьох’ярусним. Перший ярус займав магазин В.Коциана, де продавали солодощі та пресу. На другому рівні споруди знаходився годинник. Третій ярус - це декоративне чотирикутне завершення. Тут знаходився дзвін, який вибивав час.
Палац Потоцького.Фасад
Замковий палац і каземати
Вхід до бастіону
А ще тут є місцевий Хрещатик-вул.Золота,оборонний храм Різдва Прсв.Богородиці (1600р.?),симпатичний палацик Тишкевичів (1912р.),величезний єврейський цвинтар та ще немало цікавенького!
Портал у західній куртині
Зимове вечірнє..
Але про все по порядку.
Герб міста на символічній брамі
Залізничний вокзал
Першу письмову згадку про населений пункт пов’язують із згаданими у «Повчанні Володимира Мономаха дітям» Бродами. Тут навесні і взимку 1084 р. відбувалися зустрічі між чернігівським князем Володимиром Мономахом і волинським князем Ярополком Ізяславичем.
У XIV ст. за землі, які знаходились на межі Галицького і Волинського князівств, велася боротьба між Польською державою та Великим Князівством Литовським. Після битви за Олесько 1432 р. край переходить до Польщі.
У 1441 р.польський король подарував землі Олеського ключа, до якого входила і територія, на якій знаходяться Броди, шляхтичу Яну Сенінському. У 1511 р. Броди перейшли у власність родини Каменецьких.Будівля готелю "Гранд"
Будівля готелю "Брістоль" (1909р.)
Філія Празького кредитного банку (1911р.)
Банк / поліція-суд
Новий етап в історії Бродів пов’язаний з белзьким воєводою Станіславом Жолкевським. Воєвода Жолкевський купив село Броди у 1580 р. і, отримавши від короля С.Баторія магдебурзьке право (1584р.) та видавши локаційну грамоту (1586р.), заклав місто Любич, яке назвав на честь свого родинного герба (назва проіснувала до сер. 1590-х рр.). Вважається, що саме за С. Жолкевського були закладені основи так званого «ідеального міста», яке вдалося розбудувати коронному гетьману Речі Посполитої С. Конєцпольському, котрий володів Бродами у 1629 - 1646 рр. Для фортифікації міста було запрошено відомого французького інженера Гійома Левассера де Боплана, котрий, втілюючи в життя ренесансний ідеал міста-зірки та врахувавши географічні особливості місцевості, перетворив Броди у місто-фортецю. Над втіленням проекту «ідеального міста» у 1630 - 1650 рр. працювали італійські архітектори Андре дель Аква та Дзіяні Спінета.
Будівля торгово-промислової палати (кін.19ст.)
Декор екстер*єру
ЗШ №1
Будівництво мурованої фортеці проходило протягом 1630 -1635 рр. Фортеця-замок споруджена у вигляді рівностороннього п’ятикутника з п’ятьма бастіонами. В куртинах між бастіонами знаходилися каземати. Фортеця була оточена глибоким ровом заповненим водою та високим земляним валом обкладеним ззовні тесаним білим каменем. В’їзд був через головну браму та міст зі сторони міста, який піднімався в разі небезпеки. В середині замку знаходився дерев’яний палац власників міста, та дерев’яна каплиця. В 1633 р. в Бродівському замку побував Б.Хмельницький.
В 1648 р. козацьке військо декілька тижнів здійснювало облогу фортеці, але вона встояла.
Будинок товариства "Сокіл" (1910р.?)
Районний дім "Просвіта"
Гімназія ім. кронпринца Рудольфа \ ім. І. Труша (1881р.)
В 1682 р. Броди перейшли у власність Собєцьких, а далі в 1704 р. до Потоцьких, які перетворили фортецю і одну із своїх резиденцій.
Власник Бродів (1751- 1760 рр.) Станіслав Потоцький над головною брамою замку спорудив вежу з годинником, а перед вежею равелін, для посилення обороноздатності фортеці. На місці дерев’яного замку зведено двоповерховий палац. Замок мав велике стратегічно-військове значення, тому на протязі XVII-XVIII ст. тут побували королі Польщі: Владислав IV Ваза, Ян II Казимир, Ян III Собєцький, австрійський монарх Йозеф II.
В 1812 р., на вимогу московського уряду, австро-угорський уряд (а тоді Броди входили до Австро-Угорської імперії) розпорядився зруйнувати в’їздну вежу, та равелін, закидати рів навколо фортеці, що було і виконано. Таким чином, замок втратив своє оборонне значення. В цей період, після руйнації в’їзної замкової брами з надбрамною вежею і равеліном, була споруджена Сміленська брама. Вона стала головним в’їздом до замку. В радянський період брама була замурована, а на її місці, та поблизу, добудовано ряд приміщень, де розмістилися ремонтні майстерні, які і зараз є на території фортеці.Будівля австрійського повітового суду (1910-1913рр.)
Педагогічний коледж ім. М.Шашкевича
А-ля замочок
В XIX ст. замок декілька разів змінював власників. З 1834 р. палац належав родині Молодецьких, першим власником замку був Ян Казимир Млодецький, власник Бродів та навколишніх земель. Перед Першою світовою війною в палаці відкрили приватний музей. В експозиції були зібрані старовинні меблі, портрети польський вельмож та політичних діячів, колекція картин, старовинний посуд. В роки, коли Броди були окуповані московитами, значна частина колекції «зникла».
Остаточно палац пограбували комуністи в 1939-1940 рр. Після Другої світової війни в замку розташувалася військова частина (ремонтний завод), відтак занепад замку продовжувався. В цей час і відбувалися основні «добудови», «перебудови», а точніше руйнування замкового комплексу. До наших днів повністю збереглися дві куртини, ще дві частково, північно-східний бастіон. В західній частині замку ще є білокам’яний портал одного з казематів виконаний у ренесансному стилі. Фото
Годинниковий павільйон,"малий ратуш" (2001р.)
Кінотеатр "Галичина"
В непоганому стані і палац зведений Станіславом Потоцьким в XVIII ст. Споруда цегляна, у плані видовжений прямокутник, з двома ризалітами. Стіни головного та бокових фасадів оздоблені псевдоколонами у верхній частині яких знаходяться пишна ліпнина з ознаками іонічного ордену. Внутрішній інтер’єр кімнат не зберігся. Говорять, що головний вхід у палац був прикрашений великим балконом. З часу, коли в 1990 р. військові покинули замок ніяких серйозних відновлювальних робіт не велося. Приміщення палацу було передано в користування школі, там також містився районний архів. А от більшість замкових казематів не використовуються та помалу руйнуються.
Майдан Свободи
Майдан Свободи-2
Ангел,якому є що приховувати
Перші дані про існування у Бродах єврейської громади відносяться до кін. XVI ст. У 1648 р. у місті проживало бл. 400 єврейських сімей. У першій чверті ХІХ ст. 90% містян були євреями. Місто тоді називали «Галицький Єрусалим».
Особливий статус міста, що існував ще з 1779 р., був скасований у 1880 р., і це негативно відбилося на його розвиткові. Євреї почали залишати Броди.
Кінець бродівського єврейства прийшовся на роки ІІ Світової війни. У 1942 р. євреї були переміщені до гетто. Їх використовували для будівництва доріг та видобутку вугілля в районі Сасова. У липні 1943 р. була розстріляна робоча команда гетто, а саме гетто - ліквідовано. Цікаво, що у 1943 р. тут був створений єврейський партизанський загін під командуванням Я. Ліндера.
Є дані, що після ІІ Світової війни у місті все ж залишилося бл. 50 євреїв. Згідно з переписом 2001 р. жодного єврея у Бродівському районі не проживало. Храм Воздвиження Чесного Хреста (1699р.) з дзвіницею
Церква Воздвиження-колишній костел
На згадку нам залишилася велична мурована синагога, яка стоїть у центрі міста. Збудована вона була у 1742 р. А до неї у місті існувала дерев’яна, ще з XVI ст. Тут зберігалися коштовні предмети богослужіння, які євреї набували протягом століть, а також 28 тис. духовних іудейських книг. Останнє не дивно, адже місто у той час стало центром ортодоксального іудаїзму. При цьому саме у Бродах виник й новий напрям іудаїзму - хасидизм, заснований вчителем початкової бродівської школи Ізраїлем бен Еліезером, який став пізніше Баал Шем Товом.
У травні 1859 р. синагога стала жертвою великої пожежі, яка знищила більшу частину Бродів. На поч. XX ст. проводились ремонтні роботи, про що свідчить напис з північного боку західної прибудови споруди, датований 1903 р. Значних пошкоджень синагога зазнала під час другої світової війни: були втрачені південна і північна прибудови.
З 1960-х рр. тут розміщувався склад, але через постійне протікання даху будинок перестав використовуватися. На поч. 1990-х тут хотіли влаштувати галерею, але ця ідея не була втілена. Почалося поступове руйнування. У 1988р. обвалилась західна стіна споруди,а у 2006р.-склепіння.
Синагога (1742р.)
Руїни синагоги (1742р.)
Інфощит
У 1646 р. С.Конецпольський склав заповіт, яким зобов’язав свого сина Олександра збудувати мурований костел. Однак втілити цей задум у життя вдалося лише синові Олександра Станіславові на поч. 1660-х рр. Костел зазнав чималих змін внаслідок пожеж, розбудов і реставрацій. Кожного разу храм розширювався. При костелі деякий час існував монастир сестер милосердя.
До 1939 р. храм належав католикам. За радянських часів церква використовувалася не за призначенням. Спочатку тут розміщувався дивізійний клуб бродівського гарнізону, потім зерносховище, згодом спортивна школа. У 1993 р. держава віддала храм УГКЦ. У кін.1990-х на даху церкви були надбудовані два куполи. Зараз це храм Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього.Вали і каземати (1630-1635рр.)
Вали і каземати-2
Палац Потоцького (сер.18ст.)
Серед кам’яниць, які збереглися до наших днів, є триповерхова будівля колишнього готелю «Брістоль» у стилі модерн (1909р.), красивий будинок у стилі модерн - філія колишнього Празького кредитного банку (1911р.),будівля австрійського повітового суду (1911р.), торгово-промислова палата, споруджена напр.ХІХ ст., споруда Бродівської гімназії ім. кронпринца Рудольфа (з 1997р. - гімназія ім. Івана Труша).
Візитівка міста-годинниковий павільйон, збудований у 2001 р. на майдані. Це не просто будиночок, а майже копія попереднього павільйону (інша назва - «малий ратуш»), який стояв тут з поч. ХХ ст. і до 50-х рр. Старий годинниковий павільйон був трьох’ярусним. Перший ярус займав магазин В.Коциана, де продавали солодощі та пресу. На другому рівні споруди знаходився годинник. Третій ярус - це декоративне чотирикутне завершення. Тут знаходився дзвін, який вибивав час.
Палац Потоцького.Фасад
Замковий палац і каземати
Вхід до бастіону
А ще тут є місцевий Хрещатик-вул.Золота,оборонний храм Різдва Прсв.Богородиці (1600р.?),симпатичний палацик Тишкевичів (1912р.),величезний єврейський цвинтар та ще немало цікавенького!
Портал у західній куртині
Зимове вечірнє..