Звітуємо-2018
Річний звіт-то вже є традицією: підсумувати,як пройшов рік,аналізувати,вчергове поплакати над нездійсненими бажаннями та потішитись побаченим новим чи давно забутим (а від того-майже новим) старим.
Цей рік у порівнянні з 2017-им був ще менш мандрівним. Здавалося-куди б вже менше? Та ще значить є куди падати). Та,якщо так подумати,то і падіння-це також короткочасний політ)!
Отож,мандрівний рік розпочала моя дружина-візитом на Буковину,а конкретніше-на свято Маланки у Красноїльськ(я ж побував на цьому дійстві у 2017р.)..
Красноїльськ. Маланка
Вже через декілька днів-моє відрядження у Київ. У вільний час вдається відвідати ще небачене досі,- київську фортецю.
До приємних бонусів на вокзалі додається київський торт).
Київ. Київська фортеця
Рівно через тиждень роблю невеличку "пробну" вилазку на Львівщині.Так би мовити-приміряюсь,пробую сили перед майбутніми виїздами.
Вибір зупинився на селах Кам*янка-Бузького району.Не оминув увагою й райцентру.
Кам*янка-Бузька. Церква Св.Миколая (1667р.)
Не надто цікаву(ок,зовсім не цікаву) церкву у селі Деревляни компенсовують чудові краєвиди на р. Зх.Буг. І лебеді.
Сусіднє село має пристойнішу цікавинку-дерев*яний храм 17ст.
Деревляни. Церква Св.Параскеви
Волиця Деревлянська. Церква Вознесіння з дзвіницею (1651-1667рр.)
Вечірня семикілометрова прогулянка від села до села пробуджує апетит. При поверненні у райцентр вдається підкріпитись у кафе. То й що,що кухарі й бармен "під шафе"? У них,напевне,також вдало пройшов день!)
Стрептів. Церква Свв. Косми і Дам*яна
Закінчує січневі виїзди,як і розпочинала їх,моя дружина. Скромно,та зі смаком-візит на Личаківське кладовище(Львів).
Львів. Личаківське кладовище
Перша половина лютого за мною-знову поїздка "обласного значення". Спочатку ранкова прогулянка засніженим туманним містом Лева. Вперше(!!) докладно оглядаю залишки Високого замку!
Основною ціллю мого виїзду являється дерев*яна церква в с.Кути. Сідаю на електричку і вперед! Ні,ось так: вперед-вперед,вперед-вперед.
Львів.Вид з Високого Замку
Шикарний храм,шикарний сніг(біля храму навіяло кучугури вище колін!),хороші панорами.Прогулянка засніженим селом-із кінця в кінець.. Залишається купа часу,вирішую навідати "місця колишньої бойової мандрівної слави".
Кути. Церква Св. Архистратига Михаїла (1697р.)
Неподалік знаходяться відомі,надто попсові,але від цього не менш привабливі Олесько та Підгірці,із своїми замками. Гайда туди,а заодно і в монастир,що на території давного городища Пліснесько знаходиться,завітати б..
Олесько. Олеський замок (13-18ст.)
Чудо автостопу допомагає зекономити час та сили,та все ж від Підгірців 5км. приходиться чалапати. Ех,зимова краса!
Пліснесько(Підгірці). Благовіщенський монастир (1706-1750рр.)
Підгірці. Підгорецький замок - палац (1635-1640рр.)
У Броди (звідти власне я повертався додому) потрапив вже у сутінках,-скільки там того зимового дня? Та все ж вирішив знайти цю злощасну пам*ятку,якої не побачив при попередньому візиті.
Таки знайшов-Бродівський замок на закінчення "замкового дня" (4 твердині за один день-це вам не жарти!).
Броди. Бродівський замок (1630-1635рр.)
В останній день місяця ще один невеличкий виїзд.Люблю такі затишні "домашні" походеньки невідомими(та й відомими люблю) селами.
Спасів. Церква Св.Йосафата
У Тартакові вкотре оглядаю місцеві пам*ятки. Костел реставрують,а ось палац..самі бачите.
На громадський транспорт надіятись... знову в цьому переконуюсь. Зате знаходиться купа вільного часу,- й кавою встигаю посмакувати і підкріпитись в місцевій...ммм,місцевому закладі. Зрештою,дочекавшись автобуса автоБУСИКА, знову стаю "виїздним".
Вдалині-останній пункт. Ні,я його ще не бачу,-він вдалині моєї уяви).
Тартаків. Палац Потоцьких (17ст.)
Цікавенький храм у с.Лешнів не розчаровує,гнітить лише його стан..
Лещатів. Костел (20ст.)
На 8 березня роблю СОБІ подарунок.Так,я таки егоїст,хіба я цього не казав)?
Коли у центральних областях України оголошено штормове,закурило-замело,а наостанок ще додалось обледеніння- страшенна ожеледиця на дорогах,крижані "обійми" дерев,електропроводів та й взагалі-усього,мене потягнуло саме туди. На Полтавщину!
Мгар. Спасо-Преображенський монастир (17-19ст.)
Так,ця територія станом на початок 2018-го була ще незвіданою. Прибув у Лубни та,не гаючи часу одразу ж звідти і виїхав у Мгар,оглянути одну з визначних пам*яток регіону-Свято-Преображенський монастир.
Опісля повертаюсь знову у Лубни і вже докладніше знайомлюсь із древнім містом..
Лубни. Земська лікарня (1914р.)
Чесно кажучи,очікував від міста(Лубни) більшого.Є декілька цікавинок,але щоб аж-аж.. А вік поважний!
Опісля відправляюсь в Миргород,трішки із запізненням,та все ж таки виїхав(частину рейсів скачували через негоду).
Фактично і в Миргороді затримуватись надовго нема чого,якби ще літо,-ставок,парк,а так-оглянув нечисленні цікавинки,отримав "зелене поняття" що собою являє "місто-курорт",та й далі в дорогу.
Миргород. Скульптура з Вакулою і Оксаною
Та не так сталось,як планувалось,-знову завадив неточний розклад,або й повна відсутність транспорту. Планував заїхати у Великі Сорочинці...заїхав,аж на цілих 12(13?) хвилин,тільки й встиг вийти та розпитати про наступний рейс. Його як виявилось відмінили(о,це вже навіть не дивувал!). І наступний теж і взагалі з села вже нічого їхати не буде,останній шанс вибратись-ускочити назад в маршрутку,якою приїхав. Або заночувати в когось.
Перспектива ночівлі у цьому місці мене явно не спокушала,тож прийшлось(під здивованим поглядом водія) всістися на щойно звільнене мною місце..
Вже надвечір прибуваю в Полтаву.
Полтава. Будинок земства (1905р.)
Вечірня прогулянка обласним центром і прибуття в хостел. День закінчився.Спати.
Піднявся досить рано,щоб встигнути заплановане-наступний день був не менш(а то й більш)насиченим. Навчений невдачами із транспортом налаштовую себе на можливі трабли.
На огляд цікавинок витратив орієнтовно 3,5 год.(так,для мого темпу -це немало!).
З автостанції -до наступного пункту. Диканька.
Тут я розчарувався "по повній",- витратив купу часу на пошуки однієї із двох,запланованих до відвідування,церков і в кінцевому результаті так і не знайшов її. Ніби нечисть якась водила мене снігами та ярами. От що значить - містичне місце))!
Диканька. Вид на Троїцький храм
Повернувшись у Полтаву переконуюсь,що з ночівлею в мене тут сьогодні не складається і тому змінюю плани. Їду в Кременчук.
Вечірня прогулянка містом(як напередодні у Полтаві),-що поробиш,коли темніє вже о 18 год.?
Ранковий дощ та сірість не зовсім скрасили й так не надто цікавий райцентр. Частково розвідку та огляд проводив через вікно маршруток). Зрештою віднайшов декілька цікавинок і в цьому промисловому куточку.
Кременчук. Свято-Миколаївська церква (1910р.)
Об 11 год. мене вже повністю поглинув стан насолоди,отриманий при огляді пам*яток Олександрії. От тут є а що поглянути,-цікавого вдосталь! Хоч,сказати відверто,чогось такого щоб "аж-аж",-немає,та загальна архітектура захоплює,атмосфера сприяє цьому.. Олександрія не розчарувала. Але й це ще не все,-справжнім відкриттям року став наступний пункт,від якого я й не чекав чогось особливого,а він справді має чим здивувати.
Па-пам,зустрічаємо: Кропивницький!
Олександрія. Театр (19ст.)
Я пересувався його вулицями ніби це був мій перший вихід "в люди".Збоку певне було цікаво спостерігати моє справжнє захоплення архітектурою міста.
Так,це не обласні центри на Заході України із стандартним набором: церква-костел-ратуша-кам*яниці. Тут був свій,шарм,відмінний від звичних для мене міст. І він мене причарував.
Звичайно,для повноцінного огляду,неспішної прогулянки із попиванням чогось потрібно було значно більше часу, але ж березневе сонце..Ох,те майже зимове сонце.
До вокзалу добирався вже у цілковитій темряві. А він,як для обласного центру- зовсім таки скромний,ще й десь на відшибі. З плюсів-є кімната підвищеного комфорту,де можна і журнали почитати і відпочити,витягнувшись на дивані.
Обіцяв собі повернутись сюди ще хоч раз (я не про кімнати,а про саме місто).
Кропивницький. Особняк І.М.Марущака (1880-1890рр.)
Вражень вистачило на три тижні. І знову я "на колесах". Направляюсь у Старосамбірський район,а конкретно,- у пункти,які я свого часу не відвідав,мандруючи Старосамбірщиною.
Із чотирьох населених пунктів два були незвіданими,а у два-з повторним візитом. Головною атракцією являлось село Нове МІсто із шикарним костелом,цікавою ратушею,симпатичною церквою та залишком ринкової площі.
Нове Місто. Костел Св.Мартина (16-17ст.)
Сонячний день,чудова погода,цікаве містечко,гаряча кава...Цїєю поїздкою я смакував...
Добромиль. Ратуша (18ст.)
ПРийшлось трохи "пішкарити" по паскудній дорозі від траси до села Муроване,але оскільки "десь там" мали бути залишки ще не баченого мною замку...Я готовий!
А позаду палав конвікт у Хирові,дим виднівся за кілометри,а полум*я я спостерігав із вікна автобуса,їдучи з Добромиля.
Два симпатичні храми,руїни(зооовсім незначні) замку,будівля старої школи..Ще один пункт закрито!
Муроване. Церква Св.Миколая (1700р.?)
Неспішно гуляю вечірніми вулицями Старого Самбора,-спішити нікуди,встигаю і відпочити і добратись додому..
Старий Самбір. Костел Св.Миколая (1890р.)
Квітень.Продовжую рухатись "по плану"-два виїзди на місяць. Наступній поїздці дало поштовх вергове відрядження у Київ. Після узгодження питань вирішую залишитись ще на день,-маю на меті втілити давню мрію. Поїхати у Переяслав-Хмельницький. І втілюю). В цей самий день,залишивши зайві речі у хостелі,не гаючи часу сідаю на автобус до Переяслава.
Встигаю здійснити задумане: грунтовно походити містом та відвідати один із кращих скансенів України! Правда гуляв я вже при закритому музеї,але це мало й свої плюси,-не заважали відвідувачі).
Переяслав-Хмельницький. Дзвіниця Вознесенського собору (1770-1776рр.)
Наступний день присвячую поїздці у Васильків,а решту вільного часу-прогулянці столицею та читанням книг у парку. Благо, погода дозволяла це робити.
Васильків. Собор Антонія та Феодосія (1758р.)
Київ. Маріїнський палац (1750-1755рр.)
На кінець місяця запланували і реалізовуємо маштабнішу поїздку. Обрали Тернопілля.
Вістря. Панорама села з Дністровським каньйоном
Період цвітіння бузку,погода вже по-справжньому літня(кінець квітня,а я вже й купався),хороші місця,чудові краєвиди...Все вдалося,навіть більше запланованого!
Коропець. Палац Бадені (1864р.)
Череда замків,костелів,храмів-все р режимі "нон-стоп",хоча й без шаленого гоніння,-цього разу від розкладу відправлення/прибуття транспорту ми не залежали,оскільки були на своїх колесах.
Золотий Потік. Замок (17ст.)
Бузковими дорогами..
Ще раз відвідую фантастичне місце-Червоногруд,з водоспадом та залишками замкових веж. А навкруги квітне бузок,машина просякла весняним ароматом. Гарно.
Язловець. Палац (17-18ст.)
Червоногруд(Нирків). Джуринський водоспад
Ночуємо у Борще(о?)ві,а вранці-рано відправляємось знову. Кривче,Скала-Подільська,Чортків,Теребовля... Загалом 22 пункти,з яких лише 6 - "давні знайомі",а решту-нові.
Поповнюю колекцію 5-ма замками(ок,руїнами замків).а також купою позитивних вражень і... І це був лише кінець квітня,але після цього виїзду "заштопорило"..
Товсте. Костел Св.Анни (1912р.)
Верхняківці. Костел Св.Антонія (20ст.)
Пищатинці. Церква Св.Михаїла
Чи це вражень мало вистачити на декілька місяців,чи причиною були невирішені робочі питання.. Пауза у виїздах затягнулась.
Висічка. Замок (17-18ст.)
Борщів. Руський (народний) дім ( 1905р.)
Підштовхую дружину на легеньку вилазку- у неї була ще "незаймана" біометрика. Обрали Перемишль,-відносно неподалік і цікаво.
Початок травня-її візит у Перемишль.
Кривче. Замок (1650р.)
Гермаківка. Костел-церква (кін.19ст.-поч.20ст.)
Нивра. Костел-церква (поч.20ст.)
Червень проходить під акомпонемент мегалокальних вилазок-у ліс,на річку.. Щож,комусь і цього не вдається.. Одночасно затягує ремонт квартири-ось-ось потрібно перебиратись на нове житло,а роботи ще вистачає...
Турильче. Костел (1871р.)
Скала-Подільська. Центральна вулиця
Лосяч. Костел (19ст.)
Початок липня-спонтанне рішення: відправляємо мою половинку з агентством у автобусний тур "Відень-Будапешт". На все про все (збирання,виїзд,обдумування) було близько 3год. Нічого,справилась.Хоча вже до автобуса довелося через половину Львова на таксі "летіти".
Колиндяни. Замок-палац (17-19ст.)
Чортків. Вид на костел Св.Станіслава
Враження-загалом позитивні.Хоча,як же без ложки-другої дьогтю?
І знову буденні справи: на початок серпня плануємо переїзд(ні,він був не глобальним,лише з однієї частини міста в іншу),знову невизначеність з роботою(так,вона є,але ось-ось підприємство мали ліквідувати). Це втомлює.
Хоростків. Комплекс маєтку Семенських-Левицьких (кін.18ст.-19ст.)
Плебанівка.Віадук
Теребовля. Замок
Спонтанне рішення №2-середина серпня.Сиджу,попиваю вдома пиво,копирсаюсь в інтернеті. А чому б ні?
Замовляю аналогічний тур "Будапешт-Відень",лише в іншого турагенства.
Микулинці. Троїцький костел (1761-1779рр.)
Золочів.Панорама міста
У Львові потоп. Хто пам*ятає-17.08.- плавали і автівки і тролейбуси. Я сиджу в одній з маршруток,підібравши ноги під себе і розмірковую,-як це краще добратись до потрібного місця збору туристичних автобусів,коли у місті така "венеція".
Потрібний шлях долаю пішки,розувшись і закотивши максимально штани).
Перемишль.Вулиця
Відень. Собор Св.Стефана (1359-1511рр.)
Будапешт. Вид на Королівський палац
Увесь час,відведений на факультативи та додаткові екскурсії,присвячую самостійній прогулянці містами,-першого дня-Будапештом, другого-Віднем.
Хоч і находився,та побачив на порядок більше,аніж групи яких возили. Не люблю я гідів..
Своя ложка(ціле горня!) дьогтю було і в моєму виїзді.
Будапешт. Вид на Дунай та будівлю парламенту
Відень. Вотівкірхе(храм Обітниці) (1853-1879рр.)
Оскому збито.
Вересень- знову в столицю.Та цього разу не було ні часу ні бажання на прогулянки. Максимум-пройшовся київськими вуличками.
В кінці місяця катаємо нашого майбутнього дворічного мандрівника- знайомимо зі Львовом).
Жовтень-новий спільний виїзд,цього разу у Крехів. Давидові мандрувати явно подобається,правда на зворотній шлях його вже не вистачає,-засинає в автівці краще ніж у ліжку!
Дорогою зупиняємось у Глинську- оглянути дзвіницю.
Глинськ. Храм Успіння Прсв. Богородиці з дзвіницею
Крехів.Василіянський монастир (17-18ст.)
Через тиждень вирушаємо трішечки далі- цього разу плануємо виїзд у місця,де ми були дуже давно. Берестечко і Пляшева.
Наскільки чудова осінь! Барви-від блідо-жовтого до багряно-червоного. Насолоджуємося кожною хвилиною.Виїзд доповнюється смачною кавою в одному із закладів Берестечка та ситною вечерею біля козаків у Пляшевій.
Назад повертаємось у супроводі місячного світла..
Одна із кращих цьогорічних поїздок!
Берестечко. Троїцька церква (1910р.)
Пляшева. Церква Св.Михаїла (1650р.) та церква Св. Георгія (1914р.)
Листопад,знову спільна вилазка.На цей раз хочу показати малечам(з нами ще похресник) труби та шлюзи у Добротворі.
Загалом вийшло так: Великі Мости-Добротвір-Белз.
Прохолодно + паскудний вітер. Відчуваються зимові нотки.
Цього разу в машині вже два "соньки")!
Великі Мости. Синагога (20ст.)
Добротвір. Гребля
Белз. Церква Св.Миколая (1926р.)
Через тиждень-невеличка вилазка,фактично "міні"-показуємо маленькому мандрівнику,що цікавого є в Сокалі. Заодно й обідаємо-у чужому місці воно іноді смачніше якось).
Оце власне і увесь мандрівний рік. П.С. У грудні знову "покликала" столиця..
Підбивши підсумки маємо: 63 пункти на трьох( так,я "урвав" з усіх нас найбільше!) та три країни на двох. А ще ж було нове житло,стара робота(ні,підприємство ще не ліквідовано),три "зальоти" у лікарню та щось таке цікаво-несподіване,з завдатками на 2019-ий рік,який обіцяє бути дааалеко не скучним,навіть не дивлячись на кількість виїздів..
Сокаль. Забудова старої ринкової площі
Усім миру,добра і здоров*я! Мандруйте,пізнавайте,дивуйтеся,бо ж на все свій час..