Перемишль: один з давніх центрів Галичини. Ч.1
Перемишль був осідком одного з найдавніших на галицьких землях православного єпископства. Згодом, після приєднання міста Володимиром Великим до Київської Русі воно стало центром удільного князівства Рюрика та Володаря Ростиславовичів, яке згодом отримало назву Галицького. З X по XIV ст., за винятком кількох коротких періодів, Перемишль перебував під владою київських та галицьких князів, відіграючи роль визначного адміністративного, духовного та торговельного центру. В сер. XIII ст. на певний час став резиденцією князя Лева.Залізничний вокзал (1858-1895рр.)
Будівля ощадного банку (1914р.)
Кам*яниця (1898р.)
Перша згадка про Перемишль міститься у київському літописному зведенні Повість временних літ під 981 р., однак вважається, що ще у X ст. воно було одним з центрів племені білих хорватів.
У 1340 р. було зруйноване польським королем Казимиром III, після чого Руське королівство ще дев'ять років управлялось боярською радою на чолі із воєводою. По закінченні сорокарічної боротьби за Галичину між польськими, литовськими та угорськими династіями місто опинилось під владою королеви Польщі Ядвіґи Анжуйської. В 1389 р. чоловік Ядвіґи Владислав II Ягайло надав місту магдебурзьке право.Будівля районного суду
Не всі будівлі в зразковому стані
Споруда (1904р.)
Симпатична будівля
Після першого Поділу Польщі у 1772 р. Перемишль увійшов до складу монархії Габсбургів (з 1804р.- Австрійської імперії) та відродженого нею Королівства Галичини та Володимирії. На цей час у місті залишалось лише кілька тисяч мешканців. Новий поштовх для розвитку місто отримало у зв'язку із будівництвом Перемишльської фортеці. У 1887 р. було відкрито знамениту українську Перемиську гімназію, у зв'язку з чим місто отримало неформальну назву Галицьких Атен (Афін).
Одна з вулиць
Один з красенів на Засянні (1911-192рр.)
На Засянні-2
31 жовтня 1918 р. сотня поляків на чолі з генералом С. Пухальським намагалася взяти владу в місті, що їм не вдалось. На допомогу перемишлянам-українцям прийшов 9-й український піхотний полк. Вранці в Народному Домі міста відбулось віче, на якому було обрано Перемиську Народну Раду (Українську Національну Раду Перемишля). При повітовій раді створили військову, фінансову, харчову, санітарну та інші комісії; друкований орган - часопис «Воля».
11 листопада до міста було підтягнуто польське підкріплення, українцям запропонували здатись. Згодом розпочався артобстріл поляками центру міста, у єврейській частині горіли будинки, запеклі бої відбувалися на вул. Францішканській, Міцкевича. Нова влада інтернувала близько 1000 українців, на євреїв наклали контрибуцію.Панорама
Український народний дім
Фото
Фото-2
Від 1921р. до 1939 р. Перемишль належав до Польської Держави через передачу земель окупованої більшовиками УНР після об'єднання - злуки з ЗУНР в варіанті контрибуції за поразку в поході Червоної армії більшовиків на Варшаву в Російсько-польській війні. 9 вересня 1939 р. німці передали місто радянській 99-й стрілецькій дивізії.
У Перемишлі до 1 жовтня 1945 р.(коли владу передали польській адміністрації), функціонували дві українські середні школи. Постала сітка українських початкових шкіл. Одначе, вже в першому році існування комуністичної Польщі, використовуючи виїзд більшости українців до УРСР, зліквідовано всі ці школи, дозволивши на існування при деяких польських школах пунктів навчання української мови. Згодом і ці пункти були зліквідовані.
Костел.Фасад
Костел
Храм Різдва Прсв. Богородиці (1880р.)
У 1892 р.в Перемишлі відкриває адвокатську канцелярію український громадський діяч Теофіл Іванович Кормош. Фігура маловідома в сучасній української історіографії, тому що українське право на Перемишль не те що не обмовляється в наших інтелектуальних колах, воно навіть не згадується. А Кормош був відомий як провідник саме Перемишлянського краю.
Теофіл Іванович вів активну політичну діяльність на встановлення у місті повноцінної української влади. Свою діяльність Кормош почав ще у студентські роки, організував з друзями «Академічне братство» .Члени Кружка працювали на розвиток української юриспруденції, захищали права та свободи українського народу. У 1901 р.Теофіл Кормош ініціює побудову Українського Народного Дому, що й до сьогодення є центром української громади у Перемишлі.Костел св. Антонія Падевського та монастир францисканців-реформаторів (XII ст.)
Храм
Церква Скорботної Божої Матері (1913р.? 1933-1935рр.?)
Фото
У період від вересня 1939 р. по червень 1941 р., Пшемисль одночасно знаходився на території двох держав. Територія на правому березі Сяну належала Радянському Союзу, а лівий берег - Німеччині.
У Польщі існують усього два Центри Японської Культури, один з яких знаходиться в Перемишлі. Центр був заснований в 1909 р. Співтовариством Друзів Науки і вважається одним з найстаріших на території Польщі.
Кляштор василіанів з храмом
Кляштор бенедиктинок на Засянні (1768-1777рр.)
Монастирський костел Св.Трійці
В 1861 р. залізнична лінія сполучила Перемишль з Краковом і Львовом, а в 1872 р. з Будапештом. На поч. XX ст. в місті-фортеці проживало 40 тис. осіб, і знаходився діючий потужний гарнізон. Перемишль був також третім за розміром і значимості після Львова і Кракова містом Галичини, в якому розквітало культурне і освітнє життя.
Костел Св.Юзефа
Інтер*єр
Вівтар
Перемишль розташований на пагорбах і розділений річкою. Центр міста знаходиться на правому березі р. Сян. Ринок оточений старовинними будівлями-кам’яницями з XVI i XVII ст., частина з яких відновлені. Найбільш цінні будівлі розташовані на півдні, у гірській частині. На розі Ринку, на вул. Францисканів, знаходиться костел францісканів. Трошки вище знаходиться древній костел єзуїтів з двома вежами. Вище старого міста розташувався костел кармелітів з фундації М. Красіцького, збудований приблизно в 1630 р.
Неоготичний храм
Панорама
Одна з площ міста
Набережна
Варто відвідати перемишльські музеї: Національний Землі Перемишльської з унікальним зібранням ікон, або Музей Архідієцезії , що містить колекція сакрального мистецтва. Також можна відвідати Годинникову Вежі на вул. Владиче, в якій міститься музей люльок і дзвонів. В Музеї Історії Перемишля відтворено давній інтер'єр міста з XIX i XX ст.
Набережна-2
Міст через Сян
Площа Ринок + Швейк
Саме перемиська земля з центром у Перемишлі стала центром українства в Західній Русі. Саме тут був сконцентрований найбільш потужний осередок національно свідомої української шляхти - 56 родин, в тому числі і декілька магнатських. Абсолютна більшість з них була православними - тому й не дивно, що за весь час існування Перемишля було збудовано 28 церков, причому, в різний період часу їх було одночасно від 6 до 8, тимчасом як кількість костелів ніколи не перевищувала 3(?). Ситуація почала змінюватися лише у XVIII ст. - за переписом 1880 р. в Перемишлі проживало 9 тис. католиків і 4 тис. греко-католиків.
Ратуша на площі
Кам*яниці на площі
"Ведмежий" фонтан
У 1818 р. єпископ Михайло Левицький отримав від австрійської влади дозвіл навчати дітей українською мовою в школах. Цю ініціативу згодом підхопила «Руська трійця» і з 1830 р. почала поширювати цей процес на всю Галичину. У 1849 р. в Перемишлі відкрили українську гімназію. «Просвіта» і товариство «Боян» з’явились у місті в 1891 р., а у 1894р. був відкритий Український Кредитний Банк «Віра». У 1896 р. Іван Франко провів на центральній площі маніфестацію селян.
При архикатедрі
При архикатедрі-2
Базиліка Вознесіння Богородиці та св. Іоана Хрестителя (1460-1549рр.;1883-1901рр.)
Євген Грицак (1890-1944рр.), філолог та історик з Перемишля, писав: «Перемишль має великі заслуги у справі перших починів пробудження українського народу до нового життя й до першої освітньої праці та поширення національної свідомості, він навіть випередив до певного ступеня головний і природний осередок українського культурного життя - Львів».
Інтер*єр
Інтер*єр-2
Храм і дзвіниця
Фото
