Маловідомі,але не забуті. Ч.9
Маю намір побачити декілька цікавих храмів Кам*янко-Бузького району. Спочатку вкотре прогулююсь районним центром,-цього разу змістовно,неспішно і з насолодою,погода сприяє. Хоч під ногами і калюжі та на небі сонце. Січень закінчується. З Кам*янки-Бузької сідаю на маршрутку і відчалюю в потрібному напрямку. В село Деревляни потрапляю о 16.20. Пізнувато,враховуючи те,що вже в 18.30 на землю опустяться сутінки. Та,оскільки затримуватись в обраних пунктах на довго не планую(просто нема потреби),то й двох годин вистачить.
Плебаня(?).Село Деревляни
Церква Св.Параскеви з дзвіницею
Дерев*яна дзвіниця
В Деревлянах(так,грунтовної інформації про село в мережі я так і не знайшов) мене зацікавив один старенький будинок біля храму(можливо плебанія,чи що) та,власне сам храм.
Ок,не кривитиму душею,- нічогісінького вельми цікавого в мурованій будівлі місцевої церкви Св.Параскеви я не побачив.Ви також напевне не знайдете,-типовий храм для свого часу побудови. Невеличка дерев*яна дзвіниця під бляхою,більш схожа на незугарну альтанку. Подвір*я вкладене бруківкою,-це плюс,особливо в таку погоду. От і все..
Зате які навколо краєвиди! Ідилія. Синє-синє плесо Західного Бугу( тут заслуга синього неба над головою) то тут то там поцятковане білими плямами. Лебеді. Доповнює композицію розхитана, частково поламана кладка-місток,якою переходять на протилежний берег (там село Волиця -Деревлянська).
Мурований храм
Церква.Тил
Міст-кладка через р.Зх.Буг
Вийшов на місток і вже підсвідомо відчуваю холод зимової купелі. Бррр!! А навпроти жіночка котить коляску з малям. Екстримали! Думаю сільський голова (чи хто там "у руля") міг би підняти собі рейтинг саме завдяки цьому місточку. Тут глобального проекту не потрібно,-трішки дошок,трішки брусів..Ок,не вчитиму і не радитиму).
Затримуюсь посередині кладки. Вдалині видно наступну ціль,-церкву Вознесіння Господнього в с. Волиця-Деревлянська.
Ммм...стан "злегка" аварійний
Фото
Перехід з с.Деревляни в с.Волиця -Деревлянська
Дерев*яна церква знаходиться на південній околиці села, на підвищеному правому березі р. Західний Буг. Невелика тризрубна одноверха будівля розмірами 14 м. х 8 м. До квадратового в плані бабинця зі сходу прилягає вужчий гранчастий вівтар, а з заходу - бабинець. До південної стіни вівтаря прибудована ризниця. Церква оточена широким опасанням на деревяних стовпах.
За переказами, на території сьогоднішньої церкви раніше існував чоловічий монастир. Кажуть, що в середині церкви залишились стіни, прострілені під час війни з турками. Церква збудована між 1651-1667 рр. з соснового дерева на дубових підвалинах. З 1961р. по 1989 р. церква була закритою, а на поч. 1980-х її було покрито бляхою.
Панорама з лебедями
Костел з дзвіницею. Село Волиця -Деревлянська
Костел / церква Найсвятішого Серця Ісуса
Прямую сільською вулицею і неочікувано натрапляю на "бонус" про який і не знав - мурована будівля колишнього костелу(?),зараз,- церква Найсвятішого Серця Ісуса. Будівля поштукатурена,накрита бляхою,доглянута. Поряд- невеличка мурована дзвіниця
Храм.Тил
Фото
Церква Вознесіння Господнього з дзвіницею (1651-1667рр.)
Повертаючись до дерев*яної церкви Вознесіння: в інтер`єрі церкви зберігся чудовий дерев`яний різьблений іконостас 1680 р. пензля Івана Рутковича, позолочений у 1931 р., реставрований у 1995 р. На жаль, у січні 2012 р. із намісного ряду іконостасу злодії вирізали образи св. Миколая, Богородиці-Одигітрії, Христа Пантократора та ікону Вознесіння Господнє, датовані кінц. XVII ст.
Всередину я не потрапив,тож побачити іконостас навіть без чотирьох ікон не зміг..
Фото
Дзвіниця
Композиція на фронтоні храму
Повертаюсь на місточок. Від початку огляду пам*яток минуло аж цілих...пів години. Мегашвидко! Можна дозволити собі невеличкий привал. Виймаю з сумки обід і смачно.. вечеряю).
Опісля прямую на зупинку,звідки й почав прогулянку. 5-10-15 хв. проходять в очікуванні,а на горизонті ані фіри, ані фури. Зрозумівши,що очікуваного автобуса можна й не дочекатись вирішую потихеньку йти до більш "живої" дороги.
Довелося відмовитися від візиту в ще один пункт (с.Спас),оскільки "добрий" водій невідомого бусика не захотів зупинитись.Напевне на горбі пасажирів везе. Це на краще- ще ж 6 км. чимчикувати,а сонечка вже "тю-тю".
Церква.Тил
Всередині-шикарний іконостас(якого я на жаль не побачив)
Західний Буг і лебеді
В селі Стрептів оглядаю два храми Свв.Косми(Кузьми) і Дам*яна (Дем*яна),-дерев*яний і мурований.
Акцентую увагу на дерев*яному,хоча й він без явної родзинки..
Панорама. Вдалині- церква в с.Спас
Церква Свв. Косми і Дам*яна в с.Стрептів
Храм.Профіль
Існуюча церква-каплиця зведена, ймовірно, замість старої дерев'яної церкви (1759 р.). Святиня розташована поміж житлових будинків, від дороги. Очевидно, раніше будівля складалася з трьох основних частин: бабинця, нави і невеликого вівтаря. Пізніше до бабинця з півночі прибудували великий присінок, зі сходу - приміщення, можливо, господарського призначення, а до вівтаря з двох сторін чималі ризниці.
Стіни прибудов відрізняються від основних об`ємів насамперед способом покриття: нові - вертикально шальовані дошками, старі - вертикально шальовані дошками з лиштвами. Внизу стін бабинця і нави можна побачити захисні дашки, яких немає на добудованих приміщеннях. Гребінь даху нави завершує восьмибічна вежа, накрита невеликою банею з хрестом.Старий(?) дерев*яний храм Кузьми і Дем*яна
Новий мурований храм Кузьми і Дем*яна(?)
У Кам*янці-Бузькій ще встигаю підкріпитися у кафе і задоволений поїздкою прямую на перон залізничної станції. Скоро потяг..