Ви знаєте що таке "короткочасний візит"?Ні, це не тоді,коли якийсь високопосадовець здійсняє 3-4-ох годинний "короткочасний візит" на новий об*єкт(ферму,школу і т.п.) і навіть не тоді,коли у ваше місто "з короткочасним візитом"( 2-3 год.) пиїхала делегація з...Сенегалу / Пекіну / Антананаріву... Короткочасний візит це тоді,коли ви швиденько вриваєтесь у якийсь пункт,розбігаєтесь,оглядаєте та фоткаєте його цікавинки,робите вигляд,що неспішно і з насолодою прогулююєтесь парковими доріжками,слухаючи шелест листя під ногами (на це виділено декілька хвилин),знову сходитеся докупи та відчалюєте.На все про все орієнтовно 30хв.
З "короткочасним візитом" завітали в Андрушівку.
В історичних джерелах Андрушівка під назвою Андрусовка вперше згадується в 1683 р. в переліку так званих «пустих сіл». Андрушівка тоді була приписана до Котельні. Починаючи з XVII ст. село стало власністю польських магнатів Бержинських,які в сер 19ст. звели на березі ставка палац, розбили парк.
Рибацькі "причали"
Панорама з видом на храм
Храм Різдва Богородиці
У 1869 р. перший на Житомирщині цукровий завод, збудований 1843 р., і графський маєток у синів Станіслава Бержинскього придбав Артемій Терещенко, що започаткував династію підприємців-цукрозаводчиків і меценатів. У часи Миколи(Ніколи) Терещенка цегляний палац складної форми був перебудований у стилі французьського неоренесансу.
Після жовтневого перевороту (1917р.) 25 січня 1919 р. в Андрушівському палаці Терещенків був організований перший Волиньревком, а в червні 1920 р. тут же розмістився штаб Першої кінної армії, і зокрема, на мітингу перед місцевими селянами виступав С.Будьонний з промовою, про що сповіщає меморіальна дошка. Тоді ж палац був розграбований, а при відступі "червоні" збирались підірвати споруду, та місцеві вмовили їх дозволити розмістити в ній школу.Фото
Погруддя Н.Терещенка
У 1975 р. палацова споруда зазнала реконструкції - було добудовано другий поверх над оранжереєю, яка з'єднувала палац і господарський корпус. Тут дотепер міститься Андрушівська ЗОШ № 1.
Будівля розташована у центрі міста над ставом і оточена парком. Палац - двоповерховий у стилістиці французького неоренесансу. Зі старих часів збереглися мармурові сходи й ліплені позолочені стелі в окремих приміщеннях. До палацового комплексу також входили оранжереї, господарчий корпус, парк .. Серед господарських будівель - стайні, комори.. З тильного боку палацу зберігся великий фонтан.Братська могила радянських воїнів
Алея Слави
Погруддя героїв РС
Парк навколо садиби-палацу Бержинських-Терещенків, одне з улюблених місць відпочинку мешканців та гостей міста, його туристичний об'єкт. Тут розташовані ставки (на них щороку повертаються лебеді), споруда палацу, декілька монументів радянської доби. Сам парк був закладений у пер.пол. XIX ст. тодішніми власниками села Андрушівка панами Бержинськими.
Госпбудівля
З контрфорсами-більш вражаюче
Одна із споруд на території парку
У 1883-1914 рр. здійснювалась перебудова та модернізація місцевого заводу - він, розташований на околиці Андрушівки. В 1871 р. на кошти А. Терещенка відкрито однокласне училище, а невдовзі - двокласне.
У 1927-1928 рр. відбулась модернізація Андрушівського цукрового заводу, що дало можливість підвищити потужність підприємства.
Гуляючи парком...
Гуляючи парком-2...
Стадіон із колишнім фонтаном
З 9 січня до 29 лютого 1944 р. в селищі розміщувався командний пункт штабу 1-го Українського фронту. Тут перебував радянський полководець, генерал армії М.Ф.Ватутін. На честь загиблих в Андрушівці був споруджений обеліск Слави, встановлений пам'ятник.
У повоєнний час у Андрушівці та районі були відбудовані зруйновані заводи, в першу чергу місцевий цукрозавод - запрацював 12 жовтня 1944р. Від 1975 р. Андрушівка має статус міста.
У роки незалежності України в місті будуються дві культові споруди, а з 2001 р. у передмісті Андрушівки діє приватна Андрушівська астрономічна обсерваторія.Осінь
Палац Бержинських-Терещенків (сер.19ст.;1975р.)
Неоренесансний палац-школа
Євреї вперше з'явилися в Андрушівці в 1784 р., коли ці землі відійшли до Росії. У теперішній час від відносно великої андрушівської єврейської громади, що проживала тут колись, лишився тільки цвинтар. Так зване Окописько, що збереглося, було засновано в XIX ст. Після проведення в Андрушівку залізниці (1939р.) єврейський цвинтар став значно менший за розмірами. На тепер збереглося бл. 100 поховань. Остання хасидська могила датована 1994 р.Андрушівська ЗОШ № 1
Фото
Став у парку «Садиба Терещенка»
Якось так,-провінційно,тихо і ..час ніби зупинився(принаймі на території парку. Чи може це погода сприяла такому відчуттю). А колись тут гуляли досить впливові люди. І це в масштабах імперії!
Андрушівський парк (пер.пол.19ст.)