Як тебе не любити...Частина 3
Частина третя і явно не остання(вже готовий фотоматеріал на 4-ту частину) фоторозповіді про нашу красиву столицю.
Відвідував Київ недавно,так що всі фото "свіжі",прямо таки ще "парують"))...
Запрошую!
На дворі саме свято-Вербна неділя і всі віруючі громадяни активізувались і кинулись "штурмити" стіни та оббивати пороги всеможливих святинь...
Володимирський собор
Об'єкт: православний соборРік побудови: 1862-82рр.Архітектурний стиль: псевдовізантійськийСучасне використання: перший православний собор Української Православної Церкви Українського Патріархату.
Багато хто називає його храмом-музеєм, і це дійсно так. Участь у розписі собору приймали видатні живописці - Васнецов, Нестеров, Котарбинський, Свідомський, Мамонтов, Врубель. Їх творіння - це проникнення людини в божественний задум.На жаль потрапити досередини не вдалось,так як брак часу і маса людей перешкоджакли цьому...Що ж,задовільнимось екстерєром)).Довжина будівлі складає 55 метрів, ширина - 30, а висота разом з хрестом - 49 метрів.
В 30-ті роки 20 століття собор був перетворений на атеїстичний музей, книгосховище; навіть розглядалось питання про його знищення разом із десятком інших культових споруд Києва. На щастя, цього не сталося.
Сьогодні у Володимирському соборі зберігаються церковні святині - мощі преподобного Макарія і великомучениці Варвари,тут проходять служби Божі. Свяченої водички і нам перепало!
Храм освячений на честь рівноапостольного Володимира - великого київського князя, онука княгині Ольги - першої християнки з-поміж князів.
От така краса в променях ранкового сонця,-суто український мотив-синє небо і жовті стіни собору,-неначе синьо-жовтий прапор...
Контрактова площа
Контрактова площа знаходиться в самому центрі історичної частини Подолу,являється так би мовити його серцем.На площі знаходиться декілька історичних памяток,а саме:
Контрактовий будинок
Контрактовий будинок - історичний торговельний дім на Контрактовій площі на Подолі в Києві, зведений у 1815-1817 роках. Один із нечисленних взірців архітектури класицизму в місті. Назва споруди пов‘язана з контрактами, тобто торговельними угодами, які укладались у його приміщенні.
Після пожежі 1811 року в Києві згорів дерев‘яний 2-й поверх першого контрактового будинку, зведеного у 1800-01 роках, внаслідок чого будівля виявилась непридатною для виконання своїх функцій. Саме тому у 1815-17 роки за проектом англійського архітектора В.І. Гесте за участю українського архітектора А.І. Меленського було збудовано новий Контрактовий будинок.
Головний фасад будівлі з боку площі має чотириколонний портик дорійського ордеру, увінчаний трикутним фронтоном. Неправильні контури планування (а саме непрямі кути у поєднанні стін, поворот колонади по відношенню до вісі всієї будівлі) обумовлені конфігурацією ділянки забудови.
Сьогодні тут знаходиться Українська міжбанківська валютна біржа.
Гостинний двір
Гостинний двір - торговельний комплекс на Контрактовій площі в Києві, споруджений в 1809 році замість старого двору (збудованого в 60-і роки XVIII ст. за проектом архітектора Івана Григоровича-Барського).
Гостинний двір мав 50 магазинів (а також майстерні), які були груповані у ряди - залізний, шовковий, суконний, хутровий тощо. Це були повністю конкурентноспроможні виробництва.
За Другої Світової війни двір повністю занепав. Вже в післявоєнний час в приміщеннях гостинного двора працювали всілякі гастрономторги, культторги, галантерейторги. Тут же розташовувались кравецька майстерня, контори будівельно-монтажних управлінь, централізовані склади і т.д.. Підземні складські приміщення добре збереглися - у дворі постійно розвантажували всілякі товари і матеріал.
І останні новини щодо будівлі-Кабінет Міністрів своєю постановою від 15 серпня 2011 року виключив зі списку пам'яток архітектури Української РСР, які перебувають під охороною держави, будівлю Гостинного двору , оскільки вона не містить предмету охорони і не може бути пам'яткою.Їм видніше...
Фонтан "Самсон"
За старих часів головна Подільська площа мала ще один архітектурний акцент, притаманний усім старовинним магдебурзьким містам, - ратушу.
З ХVII ст. відомий фонтан на ратушній площі. Вода до нього надходила з джерел гори Киселівки.За легендоютой хто вип'є з джерела - назавжди залишиться в Києві. Новий ратушний фонтан у бароковому стилі та водогін облаштував у середині ХVII ст. І. Григорович - Барський.
У 30-і роки ХХ ст.. фонтан було знесено, а в 1982 р. його відновлено за старими формами. Над фонтаном стоїть павільйон з арками на стовпах, прикрашеними подвійними колонами, та напівсферичною банею з напівскульптурним зображенням апостола Андрія з хрестом.
Колись із ковшика, якого тримав янгол, лилася вода. На початку ХІХ ст., янгола змінила постать Самсона, який роздирає пащу лева. Раніше скульптура була дерев'яною, розмальованою (нині вона знаходиться у Національному художньому музеї України, на площі ж - бетонна копія). Композиція ця була відома здавна, а дату встановлення її на Подільській площі, близько 1809 р., не можна вважати роком її створення.
Києво-Могилянська академія
Києво-Могилянська академія - перша вища школа не тільки в Україні, а й в усій Східній Європі. Своїм корінням вона сягає в далекий 1615 рік, коли знатна киянка Галшка Гулевичівна відписала свою садибу в Києві, на Подолі, місцевому Братству для заснування монастиря та школи для дітей всіх станів. Через сімнадцять років митрополит Київський і Галицький Петро Могила створює Києво-Братську колеґію, об’єднавши Київську братську та Київську лаврську школи. А вже 1658 року колеґія отримує статус вищої школи та титул “Академія”.
Академія протягом всього часу свого існування, до закриття у 1817 році, коли на її території було відкрито Духовну семінарію, була всестановим навчальним закладом, який підтримувало все українське суспільство.
Свято-Катеринський грецький монастир
Грецькі купці з‘явилися на Києво-Подолі ще у XVII ст. Вони заснували тут велику колонію. 1738 р. було зведено грецьку Катерининську церкву. 1739-41рр проходить будівництво нової кам‘яної однобанної церкви у бароковому стилі. При ній 1748 р. заснували грецький монастир св. Катерини, підпорядкований безпосередньо Синайській горі.
Житлові покої монастиря збудував у другій половині XVIII ст. І. Григорович-Барський. У пожежі 1811 р. монастирська церква вціліла завдяки залізним дверям. Спочатку Катерининська церква була тридільною та трибанною, а наприкінці XIX ст. її зробили однобанною. 1857 р. у монастирі було збудовано двоповерхову кам‘яну дзвіницю, і одночасно на невеликому монастирському подвір‘ї збудували одноповерхові братські келії. У 1915 р. монастир збудував з комерційною метою будинок торгових складів, зведення якого призвело до того, що стара грецька Церква дала тріщини і у 1929 р. її було розібрано. А ще до того, на початку 1920-х років, було закрито монастир.
До нашого часу з монастирських будівель збереглися комерційний корпус (у стилі модерн) з літерами «АК» - Свята Катерина - над входом. Тут містилися монастирські крамниця та сховище, а нині - управління Нацбанку; і дзвіниця, збудована 1915 р. у стилі класицизму архітектором А. Ейснером.
Братський монастир
Назву - «Братський» монастир отримав від назви славнозвісного Київського братства, до якого на початку XVII ст. належали представники православного духовенства та міщани і шляхта, які були невдоволені експансією католицизму. Вони прагнули популяризації освітнього руху на території тодішньої України і тому 1615 р. створили Київську братську школу, яка пізніше стає Києво-Могилянською академією.
Будівля зведена у стилі українського бароко.
Довкола монастир був оточений муром з кількома брамами. Головний вхід був під кам’яною дзвіницею , яка була споруджена 1759 р. замість дерев’яної (зодчий - С. Ковнір). У монастирському дворі є сонячний годинник, сконструйований викладачем Київської академії французом Брульоном для занять з астрології. Цей годинник зберігся і до наших днів, пройшовши лише через одну реставрацію у 1970 р. На території монастирського двору також знаходиться декілька господарських споруд, келії, будинок ігумена (зведений 1781 р.).
Покидаємо Контрактову площу та знайомимось з навколишніми цікавинками...
Покровська церква
Покровська церква - православна церква в Києві на Подолі, пам'ятка архітектури 18 століття.Розташована на території садиби, обмеженої зі сходу вулицею Покровською, з півдня - провулком Покровським, а з заходу - вулицею Боричів Тік.
Архітектурний ансамбль Покровської церкви складається з власне церкви XVIII ст., двоповерхової прибудови, облаштованої з західного фасаду на початку XIX ст., і дзвіниці, збудованої у другій половині XVIII ст. Із заходу і частково з півночі двір огороджений цегляним парканом з воротами, з півночі та зі сходу по вулиці Покровській - металевою решіткою на ажурній цегляній парапетній стіні. В центрі знаходиться цегляна аркада з ворітьми і хвіртками.
За композицією церква належить до українських триверхих тризрубних храмів. Будівля виконана в стилі українського бароко відомим архітектором Іваном Григоровичем-Барським.
Дзвіниця розташована на південний захід від Покровського храму і являє собою значну цегляну споруду. Нижній ярус дзвіниці має вигляд кубічного масивного об`єму, стіни якого оздоблені плоскими пілястрами. По верху стін проходить високий, слаборозкріпований пілястрами, карниз. Над кожною гранню нижнього ярусу облаштовано трикутний фронтончик, вікна обрамлені наличниками. На другому ярусі дзвіниці з усіх чотирьох боків розміщені широкі арки дзвонів, декоровані замковим каменем. Обабіч арок розміщені плоскі пілястри. Зверху високий, ледь розкріпований антаблемент з розвиненою фризовою частиною.А ось і вона:
Приміщення Покровської церкви в різні часи використовували для різних потреб. З 1933 по 1946 рр. в її будівлі знаходилося відділення Київського обласного архіву. З 1946 р. споруду теплої церкви було передано в користування православній общині. У 1946 р. і 1948 р. виконували ремонти храму. Невдовзі, у 1948 р., Покровський храм передали православній общині. У 1950 р. розпочався капітальний ремонт церкви, під час якого замінено всі конструкції бань і покрівлі, відновлено цоколь і карнизи [35]. З 1969 р. приміщення Покровського храму орендувало Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, і її основні споруди використовували як складські приміщення.
Нині архітектурний ансамбль Покровського храму добре зберігся і належить Українській православній церкві Київського патріархату.
Свято-Вознесенський Флорівський монастир
Свято-Вознесенський Флорівський монастир у Києві є найстарішим у столиці України. Історичні дані свідчать, що монастир існував ще у 1482 році, але перша документальна згадка про святу обитель датується 1566 р.Обитель первісно названа на честь Святих Флора і Лавра.У 1711 р. відбувся початок реорганізації Флоровського монастиря. До нього було приєднано Вознесенський жіночий монастир, розташований на той час навпроти Святих воріт Лаври.
Вознесенська церква та дзвіниця поряд:
У 1718 році із-за сильної пожежі багато будівель, у тому числі й церкву Святих Флора та Лаври, було знищено, проте завдяки пожертвам парафіян все було швидко відновлено. У 1732 році почалося будівництво дзвіниці над Святими воротами (стиль класицизму), яке проходило у декілька етапів й завершилося тільки у 1821 році. У 1872 році на території монастиря споруджено кам'яний Вознесенський храм, який функціонує досі. Його будівництво зайняло майже 10 років. Архітектура собору по-своєму унікальна, оскільки риси хрестовокупольної церкви тут гармонійно поєднано з розташуванням башт по одній поздовжній осі, що було характерно для українського дерев'яного зодчества.
Воскресенська церква:
На даний час на території монастиря збереглися такі споруди: Воскресенська церква у стилі класицизму - 1824 рік - округла ротонда, фасад якої прикрашено колонадою іонічного ордену; дзвіниця 1740 року, що її було перебудовано 1824 року - прямокутна триярусна споруда (перший поверх - проїзд, другий прикрашено двоколонним портиком тосканського ордену, третій поверх являє собою купол на барабані з високим шпилем); будинок ігумена - невеличка прямокутна споруда, вхід до якої також декоровано двоколонним іонічним портиком - було збудовано 1822 року.
Дзвіниця:
Флорівський монастир, як і багато інших святих місць, було закрито у 1929 році, а відродження його почалося в 1941 році.
Тихвінський трапезний храм(Трапезна):
Казанськй храм:
Келії:
продовження у наступних частинах...
Відвідував Київ недавно,так що всі фото "свіжі",прямо таки ще "парують"))...
Запрошую!
На дворі саме свято-Вербна неділя і всі віруючі громадяни активізувались і кинулись "штурмити" стіни та оббивати пороги всеможливих святинь...
Володимирський собор
Об'єкт: православний соборРік побудови: 1862-82рр.Архітектурний стиль: псевдовізантійськийСучасне використання: перший православний собор Української Православної Церкви Українського Патріархату.
Багато хто називає його храмом-музеєм, і це дійсно так. Участь у розписі собору приймали видатні живописці - Васнецов, Нестеров, Котарбинський, Свідомський, Мамонтов, Врубель. Їх творіння - це проникнення людини в божественний задум.На жаль потрапити досередини не вдалось,так як брак часу і маса людей перешкоджакли цьому...Що ж,задовільнимось екстерєром)).Довжина будівлі складає 55 метрів, ширина - 30, а висота разом з хрестом - 49 метрів.
В 30-ті роки 20 століття собор був перетворений на атеїстичний музей, книгосховище; навіть розглядалось питання про його знищення разом із десятком інших культових споруд Києва. На щастя, цього не сталося.
Сьогодні у Володимирському соборі зберігаються церковні святині - мощі преподобного Макарія і великомучениці Варвари,тут проходять служби Божі. Свяченої водички і нам перепало!
Храм освячений на честь рівноапостольного Володимира - великого київського князя, онука княгині Ольги - першої християнки з-поміж князів.
От така краса в променях ранкового сонця,-суто український мотив-синє небо і жовті стіни собору,-неначе синьо-жовтий прапор...
Контрактова площа
Контрактова площа знаходиться в самому центрі історичної частини Подолу,являється так би мовити його серцем.На площі знаходиться декілька історичних памяток,а саме:
Контрактовий будинок
Контрактовий будинок - історичний торговельний дім на Контрактовій площі на Подолі в Києві, зведений у 1815-1817 роках. Один із нечисленних взірців архітектури класицизму в місті. Назва споруди пов‘язана з контрактами, тобто торговельними угодами, які укладались у його приміщенні.
Після пожежі 1811 року в Києві згорів дерев‘яний 2-й поверх першого контрактового будинку, зведеного у 1800-01 роках, внаслідок чого будівля виявилась непридатною для виконання своїх функцій. Саме тому у 1815-17 роки за проектом англійського архітектора В.І. Гесте за участю українського архітектора А.І. Меленського було збудовано новий Контрактовий будинок.
Головний фасад будівлі з боку площі має чотириколонний портик дорійського ордеру, увінчаний трикутним фронтоном. Неправильні контури планування (а саме непрямі кути у поєднанні стін, поворот колонади по відношенню до вісі всієї будівлі) обумовлені конфігурацією ділянки забудови.
Сьогодні тут знаходиться Українська міжбанківська валютна біржа.
Гостинний двір
Гостинний двір - торговельний комплекс на Контрактовій площі в Києві, споруджений в 1809 році замість старого двору (збудованого в 60-і роки XVIII ст. за проектом архітектора Івана Григоровича-Барського).
Гостинний двір мав 50 магазинів (а також майстерні), які були груповані у ряди - залізний, шовковий, суконний, хутровий тощо. Це були повністю конкурентноспроможні виробництва.
За Другої Світової війни двір повністю занепав. Вже в післявоєнний час в приміщеннях гостинного двора працювали всілякі гастрономторги, культторги, галантерейторги. Тут же розташовувались кравецька майстерня, контори будівельно-монтажних управлінь, централізовані склади і т.д.. Підземні складські приміщення добре збереглися - у дворі постійно розвантажували всілякі товари і матеріал.
І останні новини щодо будівлі-Кабінет Міністрів своєю постановою від 15 серпня 2011 року виключив зі списку пам'яток архітектури Української РСР, які перебувають під охороною держави, будівлю Гостинного двору , оскільки вона не містить предмету охорони і не може бути пам'яткою.Їм видніше...
Фонтан "Самсон"
За старих часів головна Подільська площа мала ще один архітектурний акцент, притаманний усім старовинним магдебурзьким містам, - ратушу.
З ХVII ст. відомий фонтан на ратушній площі. Вода до нього надходила з джерел гори Киселівки.За легендоютой хто вип'є з джерела - назавжди залишиться в Києві. Новий ратушний фонтан у бароковому стилі та водогін облаштував у середині ХVII ст. І. Григорович - Барський.
У 30-і роки ХХ ст.. фонтан було знесено, а в 1982 р. його відновлено за старими формами. Над фонтаном стоїть павільйон з арками на стовпах, прикрашеними подвійними колонами, та напівсферичною банею з напівскульптурним зображенням апостола Андрія з хрестом.
Колись із ковшика, якого тримав янгол, лилася вода. На початку ХІХ ст., янгола змінила постать Самсона, який роздирає пащу лева. Раніше скульптура була дерев'яною, розмальованою (нині вона знаходиться у Національному художньому музеї України, на площі ж - бетонна копія). Композиція ця була відома здавна, а дату встановлення її на Подільській площі, близько 1809 р., не можна вважати роком її створення.
Києво-Могилянська академія
Києво-Могилянська академія - перша вища школа не тільки в Україні, а й в усій Східній Європі. Своїм корінням вона сягає в далекий 1615 рік, коли знатна киянка Галшка Гулевичівна відписала свою садибу в Києві, на Подолі, місцевому Братству для заснування монастиря та школи для дітей всіх станів. Через сімнадцять років митрополит Київський і Галицький Петро Могила створює Києво-Братську колеґію, об’єднавши Київську братську та Київську лаврську школи. А вже 1658 року колеґія отримує статус вищої школи та титул “Академія”.
Академія протягом всього часу свого існування, до закриття у 1817 році, коли на її території було відкрито Духовну семінарію, була всестановим навчальним закладом, який підтримувало все українське суспільство.
Свято-Катеринський грецький монастир
Грецькі купці з‘явилися на Києво-Подолі ще у XVII ст. Вони заснували тут велику колонію. 1738 р. було зведено грецьку Катерининську церкву. 1739-41рр проходить будівництво нової кам‘яної однобанної церкви у бароковому стилі. При ній 1748 р. заснували грецький монастир св. Катерини, підпорядкований безпосередньо Синайській горі.
Житлові покої монастиря збудував у другій половині XVIII ст. І. Григорович-Барський. У пожежі 1811 р. монастирська церква вціліла завдяки залізним дверям. Спочатку Катерининська церква була тридільною та трибанною, а наприкінці XIX ст. її зробили однобанною. 1857 р. у монастирі було збудовано двоповерхову кам‘яну дзвіницю, і одночасно на невеликому монастирському подвір‘ї збудували одноповерхові братські келії. У 1915 р. монастир збудував з комерційною метою будинок торгових складів, зведення якого призвело до того, що стара грецька Церква дала тріщини і у 1929 р. її було розібрано. А ще до того, на початку 1920-х років, було закрито монастир.
До нашого часу з монастирських будівель збереглися комерційний корпус (у стилі модерн) з літерами «АК» - Свята Катерина - над входом. Тут містилися монастирські крамниця та сховище, а нині - управління Нацбанку; і дзвіниця, збудована 1915 р. у стилі класицизму архітектором А. Ейснером.
Братський монастир
Назву - «Братський» монастир отримав від назви славнозвісного Київського братства, до якого на початку XVII ст. належали представники православного духовенства та міщани і шляхта, які були невдоволені експансією католицизму. Вони прагнули популяризації освітнього руху на території тодішньої України і тому 1615 р. створили Київську братську школу, яка пізніше стає Києво-Могилянською академією.
Будівля зведена у стилі українського бароко.
Довкола монастир був оточений муром з кількома брамами. Головний вхід був під кам’яною дзвіницею , яка була споруджена 1759 р. замість дерев’яної (зодчий - С. Ковнір). У монастирському дворі є сонячний годинник, сконструйований викладачем Київської академії французом Брульоном для занять з астрології. Цей годинник зберігся і до наших днів, пройшовши лише через одну реставрацію у 1970 р. На території монастирського двору також знаходиться декілька господарських споруд, келії, будинок ігумена (зведений 1781 р.).
Покидаємо Контрактову площу та знайомимось з навколишніми цікавинками...
Покровська церква
Покровська церква - православна церква в Києві на Подолі, пам'ятка архітектури 18 століття.Розташована на території садиби, обмеженої зі сходу вулицею Покровською, з півдня - провулком Покровським, а з заходу - вулицею Боричів Тік.
Архітектурний ансамбль Покровської церкви складається з власне церкви XVIII ст., двоповерхової прибудови, облаштованої з західного фасаду на початку XIX ст., і дзвіниці, збудованої у другій половині XVIII ст. Із заходу і частково з півночі двір огороджений цегляним парканом з воротами, з півночі та зі сходу по вулиці Покровській - металевою решіткою на ажурній цегляній парапетній стіні. В центрі знаходиться цегляна аркада з ворітьми і хвіртками.
За композицією церква належить до українських триверхих тризрубних храмів. Будівля виконана в стилі українського бароко відомим архітектором Іваном Григоровичем-Барським.
Дзвіниця розташована на південний захід від Покровського храму і являє собою значну цегляну споруду. Нижній ярус дзвіниці має вигляд кубічного масивного об`єму, стіни якого оздоблені плоскими пілястрами. По верху стін проходить високий, слаборозкріпований пілястрами, карниз. Над кожною гранню нижнього ярусу облаштовано трикутний фронтончик, вікна обрамлені наличниками. На другому ярусі дзвіниці з усіх чотирьох боків розміщені широкі арки дзвонів, декоровані замковим каменем. Обабіч арок розміщені плоскі пілястри. Зверху високий, ледь розкріпований антаблемент з розвиненою фризовою частиною.А ось і вона:
Приміщення Покровської церкви в різні часи використовували для різних потреб. З 1933 по 1946 рр. в її будівлі знаходилося відділення Київського обласного архіву. З 1946 р. споруду теплої церкви було передано в користування православній общині. У 1946 р. і 1948 р. виконували ремонти храму. Невдовзі, у 1948 р., Покровський храм передали православній общині. У 1950 р. розпочався капітальний ремонт церкви, під час якого замінено всі конструкції бань і покрівлі, відновлено цоколь і карнизи [35]. З 1969 р. приміщення Покровського храму орендувало Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, і її основні споруди використовували як складські приміщення.
Нині архітектурний ансамбль Покровського храму добре зберігся і належить Українській православній церкві Київського патріархату.
Свято-Вознесенський Флорівський монастир
Свято-Вознесенський Флорівський монастир у Києві є найстарішим у столиці України. Історичні дані свідчать, що монастир існував ще у 1482 році, але перша документальна згадка про святу обитель датується 1566 р.Обитель первісно названа на честь Святих Флора і Лавра.У 1711 р. відбувся початок реорганізації Флоровського монастиря. До нього було приєднано Вознесенський жіночий монастир, розташований на той час навпроти Святих воріт Лаври.
Вознесенська церква та дзвіниця поряд:
У 1718 році із-за сильної пожежі багато будівель, у тому числі й церкву Святих Флора та Лаври, було знищено, проте завдяки пожертвам парафіян все було швидко відновлено. У 1732 році почалося будівництво дзвіниці над Святими воротами (стиль класицизму), яке проходило у декілька етапів й завершилося тільки у 1821 році. У 1872 році на території монастиря споруджено кам'яний Вознесенський храм, який функціонує досі. Його будівництво зайняло майже 10 років. Архітектура собору по-своєму унікальна, оскільки риси хрестовокупольної церкви тут гармонійно поєднано з розташуванням башт по одній поздовжній осі, що було характерно для українського дерев'яного зодчества.
Воскресенська церква:
На даний час на території монастиря збереглися такі споруди: Воскресенська церква у стилі класицизму - 1824 рік - округла ротонда, фасад якої прикрашено колонадою іонічного ордену; дзвіниця 1740 року, що її було перебудовано 1824 року - прямокутна триярусна споруда (перший поверх - проїзд, другий прикрашено двоколонним портиком тосканського ордену, третій поверх являє собою купол на барабані з високим шпилем); будинок ігумена - невеличка прямокутна споруда, вхід до якої також декоровано двоколонним іонічним портиком - було збудовано 1822 року.
Дзвіниця:
Флорівський монастир, як і багато інших святих місць, було закрито у 1929 році, а відродження його почалося в 1941 році.
Тихвінський трапезний храм(Трапезна):
Казанськй храм:
Келії:
продовження у наступних частинах...