Про Володимир-Волинський я вже писав.Ось
тут.Але звіт,які і майже усі звіти "з*їв" Яндекс,чи може його блокування.Хоча,текст залишився,тож кому вельми цікаво-може заглянути,але і без цього посилання в мережі є безліч інформації про місто та його пам*ятки.
Тут я був не раз,не два і не п*ять і впевнений що буду ще і ще:проїздом,заїздом,з зупинкою чи прогулянково.Тому побачити все що хотілось-я побачив,хіба щось таке,про що не знаю,-те вже на наступні рази залишиться.
Залізничний вокзал.Колійний фасад
Залізничний вокзал та монумент на честь 1000-ліття міста
Симпатичний будинок з 1929-го
Першу літописну згадку міста Володимир знайдено в описі подій 988 р. на сторінках «Повісті минулих літ».Тоді київський князь Володимир Святославич передав місто в удільне володіння одному зі своїх синів, Всеволоду. Таким чином, Володимир-Волинський є одним зі стародавніх міст України.
В ХІ-ХІІ ст. Володимир був одним з найбільших міст Київської Русі, поряд із Києвом, Черніговом, Переяславом. В цей період місто стає значним осередком торгівлі, також Володимир мав важливе військово-стратегічне значення - як оборонний форпост на західних кордонах давньоруської держави. У місті розвивалися ремесла, культура, освіта, будувалися військові укріплення, зводилися численні храми та монастирі. З 992 р. у Володимирі знаходилася єпископська кафедра.У парку "Слов*янський" : Ярослав Осмомисл
У парку "Слов*янський" : Ярослав Мудрий та Всеволод
У парку "Слов*янський" : Володимир Великий
Великий князь київський Роман Мстиславович в 1204 р. у зв'язку з занепадом шляху із варягів у греки та втратою Києвом свого стратегічного значення переносить до Володимира свою резиденцію.
Починаючи з ХІІ ст., в часи феодальної роздробленості Русі, місто стає центром удільного Волинського князівства. Тут утвердилася окрема князівська династія, заснована онуком Володимира Мономаха - Ізяславом Мстиславичем, котрий правив на Волині у 1146-1154 рр.Вали городища
Алеями парку
Городище міста Володимира
У пер. пол.і ХІІІ ст. Володимир стає центром об'єднаного Галицько-Волинського князівства. Це був період правління князя Данила Романовича, прозваного Галицьким, та його брата Василька Романовича . Середина ХІІІ ст. - час найбільшого розквіту стародавнього Володимира.Тут сформувалася самобутня архітектурна школа, також тут писався Галицько-Волинський літопис.
В 1231 р. угорський король Андрій II з військом підступив до Володимира, однак на штурм міста не зважився, сказавши що «такої фортеці не бачив і у німецьких землях».
Подальшому розвитку міста завдала значної шкоди монголо-татарська навала. У 1241 р. після запеклого штурму орди хана Батия вдерлися до Володимира, зруйнували та пограбували місто.Василівська ротонда.Фасад
Храм за огорожею
Княжий Володимир у Х-ХІІІ ст.
В 1324 р. місто отримало Магдебурзьке право, підтверджене королем Сигізмундом І Старим у 1509 р.
7 квітня 1340 р. боярами у місті був отруєний останній король Руського королівства Юрій II Болеслав.Комплекс Успенського собору (12-17ст.)
Будинок з дзвіницею (1494р.)
Успенський собор / Мстиславів храм (1156р.)
Після розпаду Галицько-Волинської держави у сер. XIV ст. Володимир входив до складу Волинської держави, після смерті у 1452 р. великого князя Свидригайла - до складу Великого князівства Литовського, а після Люблінської унії 1569 р. - до складу Польського королівства.
Мури і центральна брама з сторони храмового двору
Головна брама
Будинок з дзвіницею
Упродовж XVI-XVII ст. Володимир був значним торговельним осередком. Тричі на рік у Володимирі відбувалися міжнародні ярмарки. У 1786 р. орден василіян заклав першу на Волині аптеку.
Національно-визвольна війна 1648-1652 рр. під проводом Богдана Хмельницького викликала значні збурення серед місцевого українського населення, яке страждало від феодального гніту та національно-релігійних утисків з боку польської шляхти. Після українсько-польської війни Володимир поступово втрачає свої торговельно-економічні переваги. У XVIII ст. він перетворюється на маленьке провінційне містечко.Дерев*яний будинок і замріяний князь
Князі і княгиня
Комплекс
Внаслідок третього поділу Польщі у 1795 р., місто увійшло до складу Російської імперії як один з повітових центрів Волинської губернії. Тоді ж місто було перейменоване на Володимир-Волинський.
У 1869 р. в місті відкрилася двокласна російська школа, тоді ж було відновлено Волинську православну єпархію. У 1887 р., з нагоди 900-ліття хрещення Русі, при церкві Святого Василя було створене Православне Братство Святого Володимира - з метою збереження пам'яток старовини та сакрального мистецтва. За ініціативою Братства у 1896-1900 рр. було відновлено Успенський собор, збудований у 1156-1160 рр., який з кін. XVIII ст. залишався зруйнованим.Будинок повітового ревкому
Каплиця Св.Володимира (1888р.)
Домініканський монастир / ВПУ (1789р.)
У 1908 р. була проведена залізниця, яка з'єднала Володимир-Волинський з Ковелем та іншими містами Російської імперії, тоді ж був збудований вокзал.
У 1910 році в місті діяли навчальні заклади: чоловіча державна та жіноча приватна гімназії, міська загальноосвітня та початкова школи.Прибудови
Колишній келійний корпус(?)
Колишній келійний корпус(?).Фасад
За умовами Ризького мирного договору 1921 р., Володимир-Волинський увійшов до складу Польщі, і став одним з повітових центрів Волинського воєводства.
У міжвоєнний період Володимир-Волинський залишався невеликим провінційним містом, позбавленим промисловості. Населення, більшість якого становили поляки та євреї, займалося здебільшого дрібною торгівлею.
Оскільки Володимир-Волинський перебував у складі Польщі, ІІ Світова війна розпочалася для жителів міста 1 вересня 1939 р. Через місто відступали на схід підрозділи розгромленої вермахтом польської армії.
19 вересня 1939 р. Володимир-Волинський був зайнятий 36-ою танковою бригадою Червоної Армії, і згідно з пактом Молотова-Рібентропа був включений до складу СРСР.
Після нападу Німеччини на СРСР 22 червня 1941 р., Володимир-Волинський як прикордонне місто з самого початку війни став ареною бойових дій. У перші години війни місто бомбардувала німецька авіація, воно зазнало артилерійського обстрілу;23 червня 1941 р. Володимир-Волинський був окупований німецькими військами.Дуб-Велетень.Пам*ятка
Адмінбудівля (1890р.)
Пам*ятний знак
Пам*ятний знак-2
Німецька окупація завдала місту великих втрат. У Володимирі-Волинському діяв гебітскомісаріат. У вересні 1941 р. тут був створений концтабір «Норд-Офлаг-365», в якому утримувалися військовополонені солдати та офіцери Червоної Армії. Впродовж 1941-1944 рр. у концтаборі було знищено 56000 радянських військовополонених.
20 липня 1944 р. радянські війська штурмом оволоділи Володимиром-Волинським. Частинам і підрозділам Червоної Армії, які відзначилися в боях за місто, було присвоєно назви Володимир-Волинські.Педагогічний коледж ім.А.Ю.Кримського.Фасад
Педагогічний коледж ім.А.Ю.Кримського
Обеліск на Центральній площі (1965р.)
Найстарішим монастирським комплексом міста, заснованим литовським князем Олександром Ягеллончиком в 1497 р. був домініканський кляштор з костелом святої Трійці. Місце розташування домініканського костелу свідчило про намір ордену зайняти поважне місце в житті міста. Під час великої пожежі костел сильно постраждав і був повністю розібраний, а монастирські корпуси дійшли до наших днів.
Кінотеатр ім. Шевченка (1960р.)
Кінотеатр ім. Шевченка.Профіль
Історичний музей
Був у Володимирі і монастир капуцинів, аде до нашого часу збереглися лише його мури. У 1832 р. монастир капуцинів закрили. За статутом орден капуцинів проповідував суворі правила мовчання, тому інформації про їхню діяльнісь у Володимирі майже немає. Архіви монастиря зберігаються у Кракові.
Мури монастиря капуцинів
РАЦС
Житловий у центрі
Центральна площа
Колишня євангельсько-лютеранська кірха будувалась для чисельної протестантської громади, що була у Володимирі. Будівництво розпочалось у 1924 р. Нині це греко-католицький храм св. Йосафата Кунцевича.
Костел Іоакима і Анни (1752р.)
Костел Іоакима і Анни.Профіль
Собор Різдва Христового / костел послання Апостолів (1766р.).Фасад
У Володимирі-Волинському було утворене гетто поблизу центра міста та за наказом німецької окупаційної адміністрації, обнесене огорожею. 13 квітня 1942 р. сюди переселили всіх євреїв з міста та навколишніх сіл, а в травні його в’язнів розподілили на фахівців, потрібних для окупантів, та решту населення, над яким знущалися і використовували на важких роботах. У липні 1942 р. у ґетто утримували 15-19 тис. євреїв. Ґетто ліквідували на початку вересня 1942 р. під час триденної німецької «акції». Тоді ж більшість його мешканців вивезли до с. П’ятидні в околицях міста та розстріляли.
Келії монастиря Різдва Христового(колишнього єзуїтського)
Храм.Профіль
Комплекс монастиря єзуїтів
В 1718 р. волинська каштелянка Ядвіга Загоровська спроваджує до міста місію єзуїтів. А вже в 1755 р. слонімський староста Гнат Садовський закладає єзуїтський костел, будівництво якого тривало 15 років.
Миколаївська церква (1780р.).Фасад
Дзвіниця
Миколаївська церква
У 1908 р. для 149-го Чорноморського полку у була споруджена Юріївська церква.
Житловий будинок(1889р.)
Різьба
Георгіївська церква (1900р.)
З Володимиром-Волинським тісно пов’язане життя Арсена Річинського, адже він був головним лікарем Володимир-Волинської лікарні. В історії Річинський залишився як український громадський, політичний і церковний діяч, композитор, краєзнавець, основоположник української етнології релігії, лікар.З 1929 р. Річинський був членом «Українського Волинського об'єднання» Організації українських націоналістів. В 1940 р. заарештований вже радянською владою.В травні 1942 р. заочно засуджений до 10 років заслання до ГУЛАГу.
Церква Священномученика Йосафата / кірха (1890р.).Тил
Кірха.Фасад
9 січня 1898 р. в місті Володимир-Волинську Волинської губернії народився Олександр Цинкаловський,-видатний історик, музеолог, археолог, етнограф, дослідник Волині. Автор багатьох праць, серед них - «Сліди християнства на Волині перед кн. Володимиром 981 р.», «Княжий город Володимир», «Волинські дерев'яні церкви XVII - XVIII ст.», «Матеріали до праісторії Волині і Волинського Полісся»..
Ділянка братських могил радянських воїнів(1957р.)
Могила братська радянських воїнів, які загинули у 1944 р.(1965р.)
Могила братська воїнів російської армії (1914р.)
В „Слов’янському” парку розташована пам’ятка археології - вали городища. Ці вали є рукотворного походження,їх вік - понад тисячу років. Ще й нині висота валів становить 8 метрів, у княжі часи вони були вищими. За валами знаходився князівський замок. У 80-х роках ХХ ст. на території валів у Володимирі-Волинському проводилися археологічні розкопки,вчені намагалися знайти фундаменти замку і рештки церкви святих Якима і Ганни, про які є згадки у літописах, але не знайшли. Розкопки проводилися і за часів незалежної України.Профіль
Могила братська Січових стрільців та громадян, розстріляних НКВС (1991р.)
Склеп(?)
В XVII-XVIII ст. у Володимирі було щонайменше дві синагоги: одна дерев’яна, а друга - кам’яна, хоральна синагога, збудована в 1801 р. Це була мурована будівля прямокутної форми з дахом, накритим черепицею. З фасаду вона мала оригінальне оформлення, яке завершувалося чотирма арочними склепіннями з циліндричними виступами над ними. Ця синагога була зруйнована на поч. 50-х років XX ст., а те, що від неї залишилося, вивезли для будівництва вертольотного аеродрому.
Монумент на місці гетто
В очікуванні потяга