Амстердамські зарисовки
Голандці чудово розмовляють англійською, навіть жінки і діти, але складається враження що самих голандців у Амстердамі не так багато у відсотковому відношенні. На вулицях у центрі чути усі відомі і невідомі мови, багато зграй російських туристів і накурених поляків, не буває дня, щоб не почув "а січяс пааажалста абраціцє вніманіє нааалєва" чи "то єст курва заєбісьчє". Але українську у цьому вавилоні я чув лише раз, і розмовляючи українською почуваєш себе в безпеці.
Офіс замовника, їдемо зі співробітником з України ліфтом на перекур, про щось солоно жартуємо і весело матюкаємось, з нами їде якийсь чувак культурного вигляду, дивиться в стелю всю дорогу. Ліфт зупиняється на його поверсі, він виходить, але раптом зупиняється, думає секунду, повертається до нас і мовить "Доброго ранку!" чистою українською. Тоді розвертається і йде.
Тотальне ввічливе вітання із незнайомими - до нього довго там звикаєш, ну бо як так - йде якесь, либиться до тебе і каже "хай!", але потім в Україні губи ще довго самі складаються у посмішку в магазині, і тут же осмикуєш себе - "альо! у нас так не прийнято".
***
- А то правда, що ваш президент сидів у тюрмі? - питають нас клієнти.
- Правда, - кажем, - двічі чи тричі, за пограбування і зґвалтування.
- А в вас там була ше дама-прем'єр, яка хотіла бути президентом, що з нею?
- Сидить у тюрмі.
- О, кльово у вас, принаймні відомий точний алгоритм попадання у велику політику, - сміються. - А чого воно у вас так?
Довго розповідаємо про розбіжності між сходом і заходом, про російськомовних і україномовних і про те, як у нас це використовують у політиці.
- Денис, а ти російськомовний, правда ж? - питаються у піема.
- Ага.
- So you're the bad guy, eh?
Піем розводить руками.
- А ти, Юрій? - питаються у мене.
- I'm the good guy.
З тих всіх розкладів не дивувався тільки присутній індус, бо у них вдома таке саме.
***
Приїжджав до мене в гості старий корєш, живе в Лондоні, йому там годину летіти і ціна на літак смішна. Ходили по Амстердаму, стандартна програма - музей Ван Гога, Хард Рок кафе, лайв порно-шоу, ну і нарешті вирішили накуритися.
Так от, накуритися не вдалося, дунули два косяки, але шо кіно подивилися, я думаю музей Ван Гога нашкодив, а може просто дика комбінація культурних і контркультурних заходів.
Ну але то таке, розповів про цей курйоз піему, той - якогось біса розтриндів клієнту, той - підходить до мене і змовницьки так:
- Юрій, я чув у тебе виробилася стійкість до певних місцевих продуктів?
- Емм, ну типу того. ("От нахуя пиздіти всім, я тобі сука ше то згадаю" - посилаю піему промені поносу.)
- Юрій! - радісно сплескує руками клієнт, - я знаю місце де продають ПРЕКРАСНИЙ гашиш, ПРЕКРАСНИЙ! Ти пробував тутешній гашиш? Ні? Оооо, я тебе зводжу в четвер, ні, краще в п'ятницю, ти заціниш, там є і індійський, і марокканський, і мексиканський, о, а якби ти спробував ямайський, він такий солодкий на смак, ммм.
Це було десь на початку тижня, цілий тиждень він мені моргав, змовницьки казав "Friday!", показував thumbs up, розповідав про історію гашишокуріння в Голандії і у світі. Знайшов рідну душу, словом.
У п'ятницю я беру піема за бари і кажу, ти дарагой йдеш з нами, ми - гаш курити, а ти моє тєло будеш транспортувати єслєшо, ібо нєфіг було пиздіти.
Ну, словом, дунули ми з клієнтом гашу, мене навіть не вирубало вусмерть, таке приємне плющиво пішло, вирішуєм йти шукати пригоди.
В результаті потрапили на блюзовий концерт у якомусь барі.
Ви чули живий блюз по накуру?
О, ні, ви не чули живого блюзу по накуру!
А піем сидів і кумарився, бо задрот і не курить. Ну і взагалі нєфіг пиздіти.
Офіс замовника, їдемо зі співробітником з України ліфтом на перекур, про щось солоно жартуємо і весело матюкаємось, з нами їде якийсь чувак культурного вигляду, дивиться в стелю всю дорогу. Ліфт зупиняється на його поверсі, він виходить, але раптом зупиняється, думає секунду, повертається до нас і мовить "Доброго ранку!" чистою українською. Тоді розвертається і йде.
Тотальне ввічливе вітання із незнайомими - до нього довго там звикаєш, ну бо як так - йде якесь, либиться до тебе і каже "хай!", але потім в Україні губи ще довго самі складаються у посмішку в магазині, і тут же осмикуєш себе - "альо! у нас так не прийнято".
***
- А то правда, що ваш президент сидів у тюрмі? - питають нас клієнти.
- Правда, - кажем, - двічі чи тричі, за пограбування і зґвалтування.
- А в вас там була ше дама-прем'єр, яка хотіла бути президентом, що з нею?
- Сидить у тюрмі.
- О, кльово у вас, принаймні відомий точний алгоритм попадання у велику політику, - сміються. - А чого воно у вас так?
Довго розповідаємо про розбіжності між сходом і заходом, про російськомовних і україномовних і про те, як у нас це використовують у політиці.
- Денис, а ти російськомовний, правда ж? - питаються у піема.
- Ага.
- So you're the bad guy, eh?
Піем розводить руками.
- А ти, Юрій? - питаються у мене.
- I'm the good guy.
З тих всіх розкладів не дивувався тільки присутній індус, бо у них вдома таке саме.
***
Приїжджав до мене в гості старий корєш, живе в Лондоні, йому там годину летіти і ціна на літак смішна. Ходили по Амстердаму, стандартна програма - музей Ван Гога, Хард Рок кафе, лайв порно-шоу, ну і нарешті вирішили накуритися.
Так от, накуритися не вдалося, дунули два косяки, але шо кіно подивилися, я думаю музей Ван Гога нашкодив, а може просто дика комбінація культурних і контркультурних заходів.
Ну але то таке, розповів про цей курйоз піему, той - якогось біса розтриндів клієнту, той - підходить до мене і змовницьки так:
- Юрій, я чув у тебе виробилася стійкість до певних місцевих продуктів?
- Емм, ну типу того. ("От нахуя пиздіти всім, я тобі сука ше то згадаю" - посилаю піему промені поносу.)
- Юрій! - радісно сплескує руками клієнт, - я знаю місце де продають ПРЕКРАСНИЙ гашиш, ПРЕКРАСНИЙ! Ти пробував тутешній гашиш? Ні? Оооо, я тебе зводжу в четвер, ні, краще в п'ятницю, ти заціниш, там є і індійський, і марокканський, і мексиканський, о, а якби ти спробував ямайський, він такий солодкий на смак, ммм.
Це було десь на початку тижня, цілий тиждень він мені моргав, змовницьки казав "Friday!", показував thumbs up, розповідав про історію гашишокуріння в Голандії і у світі. Знайшов рідну душу, словом.
У п'ятницю я беру піема за бари і кажу, ти дарагой йдеш з нами, ми - гаш курити, а ти моє тєло будеш транспортувати єслєшо, ібо нєфіг було пиздіти.
Ну, словом, дунули ми з клієнтом гашу, мене навіть не вирубало вусмерть, таке приємне плющиво пішло, вирішуєм йти шукати пригоди.
В результаті потрапили на блюзовий концерт у якомусь барі.
Ви чули живий блюз по накуру?
О, ні, ви не чули живого блюзу по накуру!
А піем сидів і кумарився, бо задрот і не курить. Ну і взагалі нєфіг пиздіти.