Пам'ятаю, як я був маленький, до наших сусідів приїхали були родичі з Баку. Очінь русскіє, хоч понароджувалися на Черкащині. І в них були діти, діти з нами гралися, чудуючи словами "ґлаз", "трус", "покупать". Я чомусь думав, що ґлаз - це камінь, трус - половина трусів, а як можна купати книжки, взагалі не вкладалося мені в голові. А от син ( Read more... )

Українське слово "риса" заліською говіркою буде "черта". Отже, "рисунок" - питоме наше слово. Московити мали б казати "чертьонок".

Ми ще до Юрка Зеленого знали, що з турецької це перекладається, як "стакан". Бо не люблю я слова "склянка". З нього не виходить стільки словоформ, як зі стакана - устаканити, остаканитись, стаканюра... Зрештою, стакани бувають не тільки скляні. Пластикова склянка? Гм. Один письменник запропонував був слово "пластянка". Тоді паперовий стаканчик буде ( Read more... )

Дюдя, жижа, гами, кика, папа, коко, тютя, цюця, кося, миня, моня, кетя... Щось пропустив? Крім загальновідомих п..., к..., л... Чи це вже повний словник?

Є такий страшний-престрашний прийменник "по". Його всі бояться. І хоч новини, долаючи страх, ще відстало дивляться ПО телевізору, зате довідки вже безстрашно наводять ЗА телефоном. Я теж періодично зазираю за телефон, однак поки що там довідок не бачив... Намагаючись іти в ногу з калиновою, я, як і всі, ходжу не по тротуару, а тільки тротуаром. А ( Read more... )