Ладна, ти токо не переживай сільно, я тібя іщо многім народним пєсням навчу, як прідставітіль данбаса я тіпєр буду спєціалізіроваца па імплємєнтаціі достіженій нашего дворовово пацансково фольклора серед внутріннєй еміграції - нєдаром же я вот нідавна учіл Дзвінку Матіяш пєть пра "Бісєдку в городє Чєркаси", Івана Міхайловічя тоже обучім чєму-нібуть новаму са врімьон "Дегенерації"... Так что - аткриваєм школу классікі шансона?
Мій дід, і прадід, і пра- пра- пра- десь від 1824 р. були, згідно з церковними книгами, "казаками", і мешкали у слободі Корінській, біля якої було збудовано з. ст. Леоново, далі Чистяково, нині м. Торез Донецької обл.
Бідили були чи то задунайцями, чи то з якоїсь паланки, що стояла у нинішній Молдові, достеменно невідомо, тільки прозвали їх "волохами". Ясно дєло, що до нинішнього етнічного складу дамбасу у нас відношення суто дотичне.
Мій дід, і прадід, і пра- пра- пра- десь від 1824 р. були, згідно з церковними книгами, "казаками", і мешкали у слободі Корінській, біля якої було збудовано з. ст. Леоново, далі Чистяково, нині м. Торез Донецької обл.
Бідили були чи то задунайцями, чи то з якоїсь паланки, що стояла у нинішній Молдові, достеменно невідомо, тільки прозвали їх "волохами". Ясно дєло, що до нинішнього етнічного складу дамбасу у нас відношення суто дотичне.
Тому, даруй, але дамбас, де я ніколи не був, - він і мій теж, і певну відповідальність я маю нести і за нього. Тому й "примазуюся".
Ти ж не береш на себе відповідальності за дії п'яного обісцяного біча коло гастроному? То й за дамбас ти нічого не винен. Як це не прикро, а треба ділитися - навіщо такий камінь на ногах?
Reply
Reply
Бідили були чи то задунайцями, чи то з якоїсь паланки, що стояла у нинішній Молдові, достеменно невідомо, тільки прозвали їх "волохами". Ясно дєло, що до нинішнього етнічного складу дамбасу у нас відношення суто дотичне.
Reply
Бідили були чи то задунайцями, чи то з якоїсь паланки, що стояла у нинішній Молдові, достеменно невідомо, тільки прозвали їх "волохами". Ясно дєло, що до нинішнього етнічного складу дамбасу у нас відношення суто дотичне.
Тому, даруй, але дамбас, де я ніколи не був, - він і мій теж, і певну відповідальність я маю нести і за нього. Тому й "примазуюся".
Reply
Reply
Reply
Leave a comment