АКТУАЛІЗАЦІЯ ФОЛЬКЛОРУ
Арбузов он там нє пакупал, нє пакупал,
Шаріл у прахожих по карманам,
Крупную валюту зашибал он, зашибал,
Дєвушек ваділ па рєстаранам...
Настала пора кому згадувати, а кому вивчати наново пісні нового життя, приємну слухові й духові нового режиму.
Я чогось тільки по одному-два куплети знаю класику. Єдина пісня, що запам'яталася, здається, повністю:
Єхал поєзд номєр восєм
"Єреван-Баку"
Я лежу на верхнєй полкє
І какбудто сплю.
Вдруг вблізі я замєчаю
Чей-та чумадан
І міня інтірєсуєт,
Што лєжіт в ньом там.
Пріхажу я к пріступлєнью,
Лєзу в чумадан -
Там лєжіт кіло піченья
І какой то хлам.
Чумадан ні удіржалса,
С полкі вніз упал
І какому то нахалу
По носу папал.
Сорок рук міня схватіло,
Начало тірзать:
"Вибрасім ево в акошко -
Будєт там лєжать!"
Міня бросілі в акошко,
Прямо под аткос,
Паламал я рукі-ноґі,
Пацарапал нос.
Ґадом буду, нє забуду
Етат паравоз -
Ат Баку до Єрівана
На карачках полз.
Іще була дуже зворушлива пісня про те, як:
Пічально луна азаріла
Унилий кладбіщенскій двор,
А там, ґдє крєсти і маґіла,
Ридаєт малодінькій воооор...
"Ах мамачка, мілая мама,
Зачем ти так рана ушла...
Ти мнє нічіво нє сказала,
Атца-падліца нє нашлаааа..."
Далі в пісні описується палац, де "скучно живьот пракурор" який не просто так, а "суровий єво пріґавор", потім розповідається, як мальчік-вооор чинить якийсь злочин, його ловлять і судять, прокурор говорить слово: "За всє ґрабєжі і убійства тібє нєвазможно пражііііть" і присуджує мальчіка-воооора до смерті.
Єво павєлі расстрєлялі
На старий кладбіщенскій двоооор,
Всє судьї давольнимі сталі,
Нє вєсєл адін пракуроооор.
Якимось чином на прокурора находить осяяння, і завершальні куплети пісні звучать так:
Пічально луна азаріла
Унилий кладбіщенскій двор,
А там, ґдє крєсти і маґіли,
Ридаєт атєц-пракурооор.
"Ах мальчік, мой мілий ти мальчік,
Зачєм ти всьо врємя малчал?!
Сказал би ти мнє, мілий мальчік -
І я би тібя аправдааал"!
Коли Гришко здогадається включити ці твори у свій репертуар - матиме Шевченківську премію.
А ми складаймо пісенник нового укрАінца.
Шаріл у прахожих по карманам,
Крупную валюту зашибал он, зашибал,
Дєвушек ваділ па рєстаранам...
Настала пора кому згадувати, а кому вивчати наново пісні нового життя, приємну слухові й духові нового режиму.
Я чогось тільки по одному-два куплети знаю класику. Єдина пісня, що запам'яталася, здається, повністю:
Єхал поєзд номєр восєм
"Єреван-Баку"
Я лежу на верхнєй полкє
І какбудто сплю.
Вдруг вблізі я замєчаю
Чей-та чумадан
І міня інтірєсуєт,
Што лєжіт в ньом там.
Пріхажу я к пріступлєнью,
Лєзу в чумадан -
Там лєжіт кіло піченья
І какой то хлам.
Чумадан ні удіржалса,
С полкі вніз упал
І какому то нахалу
По носу папал.
Сорок рук міня схватіло,
Начало тірзать:
"Вибрасім ево в акошко -
Будєт там лєжать!"
Міня бросілі в акошко,
Прямо под аткос,
Паламал я рукі-ноґі,
Пацарапал нос.
Ґадом буду, нє забуду
Етат паравоз -
Ат Баку до Єрівана
На карачках полз.
Іще була дуже зворушлива пісня про те, як:
Пічально луна азаріла
Унилий кладбіщенскій двор,
А там, ґдє крєсти і маґіла,
Ридаєт малодінькій воооор...
"Ах мамачка, мілая мама,
Зачем ти так рана ушла...
Ти мнє нічіво нє сказала,
Атца-падліца нє нашлаааа..."
Далі в пісні описується палац, де "скучно живьот пракурор" який не просто так, а "суровий єво пріґавор", потім розповідається, як мальчік-вооор чинить якийсь злочин, його ловлять і судять, прокурор говорить слово: "За всє ґрабєжі і убійства тібє нєвазможно пражііііть" і присуджує мальчіка-воооора до смерті.
Єво павєлі расстрєлялі
На старий кладбіщенскій двоооор,
Всє судьї давольнимі сталі,
Нє вєсєл адін пракуроооор.
Якимось чином на прокурора находить осяяння, і завершальні куплети пісні звучать так:
Пічально луна азаріла
Унилий кладбіщенскій двор,
А там, ґдє крєсти і маґіли,
Ридаєт атєц-пракурооор.
"Ах мальчік, мой мілий ти мальчік,
Зачєм ти всьо врємя малчал?!
Сказал би ти мнє, мілий мальчік -
І я би тібя аправдааал"!
Коли Гришко здогадається включити ці твори у свій репертуар - матиме Шевченківську премію.
А ми складаймо пісенник нового укрАінца.