Вовняне серце
Вовна. Перш за все вона тепла. По-друге м"яка. Це природньо, затишно, красиво як все натуральне. Вона пластична, готова набути будь-якої форми, аби зігріти. Вона вміє оберігати, утворюючи власний мікроклімат, захищати і від спеки, і від морозу. Але для того, щоби оцінити якнайкраще ці здібності, необхідно потрапити до відповідних умов. Береги гірських річок, подуваємі вітрами скелі, покинуті селища посеред непролазних лісів, ускладнені маршрути на межі виживання - в таких місцях вовняне серце працює найкраще, допомогаючи всім, кому пощастило опинитися поруч.
З іншого боку в умовах буденного міського життя воно починає нудьгувати, вбираючи в себе пил, запах тютюну і вихлопів. Алкоголь лишає не ньому плями, а горяча вода псує його форму. Воно стає непривабливим, жорстким і починає колотися. І ще невідомо, чи допоможе йому повернення до умов життя первісної людини, якщо хтось додумається повернути його до звичних і милих для нього крижаних вітрів, палючих променів і гострого каміння нових незнаних шляхів.
З іншого боку в умовах буденного міського життя воно починає нудьгувати, вбираючи в себе пил, запах тютюну і вихлопів. Алкоголь лишає не ньому плями, а горяча вода псує його форму. Воно стає непривабливим, жорстким і починає колотися. І ще невідомо, чи допоможе йому повернення до умов життя первісної людини, якщо хтось додумається повернути його до звичних і милих для нього крижаних вітрів, палючих променів і гострого каміння нових незнаних шляхів.