Про що можна думати в спекотний літній день, знаючи, що вдома достигає, а на такому сонці і перестигає полуниця? Тільки мріяти про зустріч.
А після перших жадібних поцілунків можна згадати і
про вершки. З вершками все це відбувається повільно, тут вже не поспішиш, насолода триває стільки, скільки можна витримати.
А втамуваши жагу, спокійно подивитися навколо, ще раз вдихнути полуничний дух і, як завжди в такі хвилини, проспівати подумки, а може і вголос, кілька ностальгічних рядків. Кожен рік виростають нові ягоди, вони нетерпляче чекають, коли їх зівруть, а стара пісня все більше старішає...
Click to view