навпіл розколоте коло
розламаний свіжий хліб
празни́ки сідають до столу
не в гурт і не в чергу - вроздріб
колись починався відлік
як ластівочка прилетить
а може як колос житній
похилиться самохіть
як кожну скибку ламали
сипались крихти років
з нового тіста зухвало
пекли жайворонків
сплутані дати відколи
минуле покрили дими
хорошії гості до столу
ждуть посеред зими
Оригінал на Дрімі