Під скляним ковпаком
Книжка якраз до "жінічого дня", які б сенси не вкладали в цей дивний вислів. Знаменитий роман Сильвії Плат "Під скляним ковпаком" вийшов українською в художньому оформленні. Таке видання приємно тримати в руках, часто ілюстрації влучні і цікаві. Та чи відповідають вони змісту?Якщо не знати, про що ця книжка, можна припустити щось зовсім дівчаче і потрапити в пастку. Яку історію могла б розповісти дівчина з обкладинки? Щось схоже на "Красуню і чудовисько"? Дійсно, тільки чудовиська тут не такі люб'язні як в казці.
В тексті героїня з'являється в чорній сукні-футлярі, потім в чужих спідниці і блузі, потім в лікарняній піжамі, замотана в ковдрі. Коли їй показують власне фото в журналі в вечірній сукні, вона кілька разів говорить:"Це не я!". Скляний ковпак, який не дозволяє бути собою, не дозволяє знайти своє місце, поступово відбирає сенс життя...
Описи дуже поетичні, це лагідний опис загибелі, якому не завжди потрібні картинки. Не хочу сказати, що вони погані чи зайві, тут є звертання до моди і стилістики певного часу. Та не всі вони влучні і доречні, здається, вони створені для того, щоб пом'якшити болючий зміст, тобто загнати героїню під той-таки ковпак. Так чи так, а треба подякувати Видавництво Старого Лева за цю працю.
Оригінал на Дрімі