Feb 08, 2017 09:00
... ми просто начиталися російської класики. А це - те саме, що от, красується ставок у покрові верб, і під`їжджає до нього такий собі Достоєвський- екскаватор... І давай у нього поглиблюватися, шукати щиросердної глибини, доколупуватися істини... І риє він. І підімає із дна усяку твань, іл. І тече бруд по зубах ковша. Тече-тягнеться. І від чистого ставка - бридка калюжа, болото. А він усе черпає і черпає, з загадкової слов`янської душі усяку дрянь. Дошукуватися змісту почуття? Щиросердного почуття? Для чого?
О. Апальков, оповідання Гришатин гріх.
цитата