Вірш у 16 ієрогліфів зі "Збірки поезії Тянаньменю" та трохи віршів Чжан Сюеляна
Вірш у 16 ієрогліфів
Монумент, він так могутньо й гордо височіє у чистому небі.
Яскраве й чисте сонце сідає за гори складених квітів.
Монумент, омитий сльозами безутішного дощу.
Душа героя залишилася тут, наше майбутнє ще світліше.
Монумент, велично пронизує безхмарне небо.
Він стоятиме тисячі років, під подихом весняного вітру.
Один з віршів, написаних на смерть Чжоу Еньлая. форма в принципі класична.збірка, до якої цей вірш був написаний теж доволі цікава - була видана через рік після його смерті. там і переспіви класичних поетичних мотивів і дуже вільна сучасна проза. може якось візьмусь за щось з тієї збірки.
Паростки
Щоби пагони проросли раніше, стебло та листя були міцнішими,
Зерна посаджу глибше, бур.ян приберу ретельніше.
З самого рання сонце гаряче світить,
Ах, таки з.явилися мої паростки!
без назви
Здавна герої були красиві, але красивими були не тільки герої.
А я зовсім на героя не схожий, але красивий як герой.
А ось ці два вірші написав Чжан Сюелян (фото зверху). Людина взагалі унікальна. у 27 років - правитель Маньчжурії, "юний маршал", зрадник на тайвані і герой у КНР, більше половини життя (більше ніж 50 років! це єдиний такий випадок в історії) прожив під домашнім арештом, фактично самостійно здавшись ворогові (з абсолютно невідомих наразі причин). його доля була пов.язана з Чжоу Еньлаєм - вони хоч і були з різних таборів, але були союзниками. от тільки він не підтримував комуністів повністю, і з японсько-німецькими окупантами теж не хотів співпрацювати. тому й не знайшлося для нього місця у новому поділі імперії. але при цьому, зрадивши заклятого ворога комуністичної партії, став її героєм. тут взагалі суцільна іронія. бо окрім всього, він пережив усіх своїх ворогів та союзників, проживши 100 років, останні 10 з яких він провів на Гаваях. коли його було звільнено (а на той момент пройшло вже майже 20 років після смерті Чан Кайші), континентальний китай одразу почав його активно запрошувати повернутися. але він відмовився, висловивши свою прихильність до політики гоміньдану.
щодо віршів - перший очевидно що ще з його юнацьких років, періоду коли він отримував класичну конфуціанську освіту.
другий - явно жартівливий. перекладати такі взагалі жахливо складно. у мене власне й не вийшло)