Сьогодні день народження у Софії Русової. 160 років.
Педагог, науковець, громадська діячка, учасниця міжнародного та українського жіночого руху. Людина з активною життєхвою позицією.
А для мене її постать - початок дослідницької роботи. Вона мені рідна.
Спочатку просто Софійка, дівчинка з мрією про музику та консерваторію. Потім Софія - юна дівчина, яка в 15 років (!) разом з сестрою створює перший дитячий садок у Києві. Потім Софія Федорівна.... і життя закрутило й понесло в невимовному галопі.
Батько швед, мати француженка, а Софія українка. Українка за покликом душі, за діяльністю, за створенням українського контенту навколо себе.
Дружина, мати, бабуся, прабабуся. (ЇЇ нащадки живуть в Канаді.)
Я люблю і поважаю Софію Федорівну. Нас "познайомив" мій перший науковий керівник Голуб Анатолій Іванович у 2000 році, навчив "говорити і чути" одна одну. Шлях від студентської курсової роботи й до дисертації я пройшла поруч з Русовою. Як говорять рідні та друзі: "О! Твоя Русова!" Вона дійсно моя і назавжди зі мною.
З днем народження, Софійко, Софіє, Софіє Федорівно!
Світла пам"ять...
[Русова Софія]
