Шабашня (33)
Наталя Михайлівна, плотно закутана в оренбурську пухову хустину, сиділа в своєму кабінеті і писала звіт по останніх акціях ПСПУ. В голові Наталі Михайлівни постійно миготіли картинки з побоїща на Майдані: ось крупним планом летить помідор, дівчинка тицяє Наталі Михайлівні папірець із написом "зимова колекція MÖTIVI", чийсь нецензурний крик, Наталя Михайлівна рве колготи об замок власної сумочки, хтось б'є Вову його ж прапором, розбита відеокамера, чийсь одинокий зуб на асфальті... Наталя Михайлівна струсанула головою і продовжила писати. "Харашо, што дала прєс-конфєрєнцию РІА-Новості" - подумала Наталя Михайлівна, - "по свєжих слєдах, гордо, открито, трогатєльно, в духє врємєні - нєофашизм, агресія, анархія...". В двері постукали, і до кабінету зазирнула Вєрочка. "НатальМіхална, Луценко звоніт" - пискнула секретарка і Наталя Михайлівна схопила трубку. "Юрій Віталієвіч? Да-да, слишала - і за шабаш мой отвєтіш, і за базар свой отвєтіш!" - гаркнула вона, не вітаючись, і раптом подумала: "А нє взболтнула лі я чєво-нібудь лішнєго?".