новорічний рубікон №1

[nash_oleh]

Рипнули двері, і під ногами зарипів сніг, Олег Борисович йшов по власному подвір”ї до гаражу. Господар натиснув на кнопку дистанційки, і двері почали зі скрипом відкриватися. Скрипіння було таке, що Голові Секретаріату Президента почали по спині бігти мурашки. Раптом, двері зупинилися на півшляху. „ЙЙЙпт, ”- виказав свою реакцію Олег Борисович -„Шо ж воно рипить так усе?. Позамерзало, чи шо?”. І тут екс-держсекретар згадав, що востаннє порався в гаражі ще рік тому, коли ховав роздруківки розмов людей з голосами схожими на Медведчука і молодшого Клюєва. Там він бачив стару паяльну лампу, яку тесть йому подарував у надії, що колись зять візьметься за господарство і буде лампою смалити кабанчиків.
Хутко прошмигнувши у щілину, державний муж опинився біля місця колишньої схованки, і там справді була лампа. Він прокачав гас і підпалив сопло: лампа загуділа жаром.
Аж ось задзвонив телефон, це був прем'єр-міністр.
- Олеже, привіт, - недочікуючись традиційного „алло”, привітався Юрій Іванович.
- Здоров, Юр Шаманич! Шо так рано звониш? - запитав Олег Борисович.
- Та от, з наступаючим хотів поздоровити, на пельмені запросити, але я чую, там у тебе свято гуде? - поцікавився головний урядовець.
- Ой Юра, дякую, але то не то, не свято гуде, а гас, - відповів держсек.
- Газ? Ти шо, несанкціоновану врізку вже зробив? Ми ж тут до суду а ти!!! Як же так, Олеже, це ж ніж у спину ?-збентежився Юрій Іванович.
- Юра, який газ, який суд, який ніж, про шо ти говориш? Давай вари свої манти-пельмені і не заважай, Юра! З НОВИМ РОКОМ ТЕБЕ і БЕЗ ПАНІКИ!!!
Я СМАЛЮ!!!!!!! - прокричав у трубу Олег Борисович і вимкнув телефон.