саме та самота соматично вроста
і проштрикує пори корінням
саме та обкрада мов тупа простота
і подразнює ніздрі прозрінням
саме та припада на чотири ноги
сипле в очі світила студені
саме та самота є усім навкруги
припадаючи на всерівнодення
білим пилом у світлі зотлілих світлин
найсліпучішим зоряним пилом
і словами не важчими тлустих цеглин
під метеликом звільненокрилим