Ні в торжестві, ні в журбі
Сенсу нема. Голубі
Небеса почорніють і гепнуть
Морозом в мармизу тобі.
Навіть вода видатна
Не містить того вина,
Але його можна відчути
Стільки, скільки лунає луна
«Овва» чи «ойой». Німа
Штука, де сенсу нема,
Містить ледь чутний віддих,
Що твоє крило підійма.
І ти відчуваєш: лечу.
Намацуєш в ночі свічу.
Сенс ні в чім не увічнять.
Він у тебе в очу.
.
(оригінал)