Кримський похід 2011
Так, я повернувся з Криму. Вже звично швидко промайнули похідні вісім днів і щастя ся скінчило, адже кожен похід є своєрідною медитацією, що відволікає від буденних проблем та здорово вивільняє мозок.
Стартували ми з Кізіл-Коба через Долгоруківську яйлу на Партизанську Паляну. Звідти залізли на Карабі яйлу та півдня її досліджували шукаючи печери та вилазячи на найближчі вершини. Карабі суттєво відрізняється від інших плато своїми карстовими воронками, що створюють відчуття подібності до поверхні Місяця. Хоча все зовсім інакше сприймається з верхівки Кара-Тау. Знайшли декілька печер, але лізти в них не стали, бо для того потрібна відповідна снаряга, адже входом в печеру є вузький вертикальний спуск метрів на 10.
З Карабі ми майнули на стоянку Чигінітра, з якої вже вибиралися на море. Два дні простояли на узбережжі біля Привітного. Погода цього разу суттєво не заважала і була зручно прохолодною для походу. Проте на морі був сильний поривчастий вітер, що спокійно перевертав намети із снарягою.
Напряжною була кількість учасників - 16 осіб. Така орава створювала проблеми із годуванням, бо все доводилося ділити на 16 рил, та вбивала прогулянковим характером походу. Все ж хотілося більшого навантаження.
Наостанок мали родзинку - 7 кілометрів по пляжах з Привітного до Рибачого, бо маршрутки нормально їздили тільки звідти.
Стартували ми з Кізіл-Коба через Долгоруківську яйлу на Партизанську Паляну. Звідти залізли на Карабі яйлу та півдня її досліджували шукаючи печери та вилазячи на найближчі вершини. Карабі суттєво відрізняється від інших плато своїми карстовими воронками, що створюють відчуття подібності до поверхні Місяця. Хоча все зовсім інакше сприймається з верхівки Кара-Тау. Знайшли декілька печер, але лізти в них не стали, бо для того потрібна відповідна снаряга, адже входом в печеру є вузький вертикальний спуск метрів на 10.
З Карабі ми майнули на стоянку Чигінітра, з якої вже вибиралися на море. Два дні простояли на узбережжі біля Привітного. Погода цього разу суттєво не заважала і була зручно прохолодною для походу. Проте на морі був сильний поривчастий вітер, що спокійно перевертав намети із снарягою.
Напряжною була кількість учасників - 16 осіб. Така орава створювала проблеми із годуванням, бо все доводилося ділити на 16 рил, та вбивала прогулянковим характером походу. Все ж хотілося більшого навантаження.
Наостанок мали родзинку - 7 кілометрів по пляжах з Привітного до Рибачого, бо маршрутки нормально їздили тільки звідти.