кутя
Кутья в разных местах готовится по-своему, но везде она символизирует добро и достаток.
Зерно - символ жизни и достатка, сладкие компоненты - символ наслаждения и блаженства
.
1стакан пшеницы
100 г мака
100 г грецких орехов
100 г изюма
Мед - по вкусу
Мак, покупая, пробовать - не должен горчить!
Это приблизительная пропорция - всегда в конце готовки, кутью пробует всё семейство и вносит свои рекомендации по количеству добавок)
Все компоненты для кутьи готовят отдельно.
Крупу промыть, замочить на ночь и варить до готовности 1 - 3 часа (крупа всякая бывает). Во время варки подливать воду, в количестве - чтобы накрывала крупу. Готовую крупу охладить.
Изюм промыть и замочить до набухания, слить жидкость.
Мак залить кипятком и пропарить 5-8 минут, отцедить и с помощью макитры и макогона растереть до появления белого молочка. Для ускорения этого трудоемкого процесса можно добавить чуть сахара.
Орехи мелко порубить, но лучше раздавить - при давке выделится ароматное масло.
Мед разбавить слегка теплой водой перед введением в смесь - так он равномернее распределится.
Всё хорошо перемешать.
http://sergej-pozhar.livejournal.com/98542.html?utm_source=fbsharing&utm_medium=social
За базовий перепис візьмемо той, що є у Дарії Цвєк:
Кутя з маком
півлітрова банка пшениці, 200 г маку, 1 ложка меду, 100 г посічених волоських горіхів, 100 г родзинок, півлітра кип’яченої води
Очищену від луски пшеницю промити в кількох водах, залити гарячою водою нарівні з зерном і варити в посуді, найкраще глиняному. Якщо вода википить, долити гарячої. Варити на повільному вогні, поки зерно не розвариться, не солити. Найкраще поставити в нагріту братруру, щоб там пшениця напарилася (як кажуть, “впріла”).
Мак промити в кількох водах і запарити окропом на 2-3 год., тоді воду злити, протерти в макітрі допоки не пустить біле “молочко”, додати за смаком цукор, мед, підсушені і посічені горіхи, помиті родзинки і влити півлітра кип’яченої води. Все це з’єднати з вареною пшеницею, викласти в глибоку глиняну миску або макітру і подати з дерев’яною ложкою.
Тепер трошка розкажу, як робимо ми вдома.
Якогось сталого перепису в нас немає, але основа незмінна: гарно зварена пшениця, запарений і кількох водах і добре втертий мак, смачний мед, волоські горішки, родзинки.
А далі quasi una fantasia - робимо під настрій.
- Наприклад, горішки можна трошка прогріти на пательні і ледь-ледь підсолити. Тоді, коли вистигнуть, посікти не дуже дрібно, і додати до куті;
- Можна присипати готову кутю миґдальними пластівцями (теж трошка підсмажити)
- Родзинки треба добре промити і запарити окропом на 15 хв.
Це має і гастрономічний і гігієнічний сенс. Гігієнічний - бо родзинки зазвичай є досить брудними і просто промити їх може бути мало. А гастрономічний - бо запарені родзинки смачніші. До речі, добре промиті родзинки можна запарювати киплячим узваром, вони тоді наберуть цікавого смаку. - Я часом додаю ложку цукатів із сиропом, якщо маю на господарці. Також дуже смачно додати трохи стертої цитринової цедри.
- Також, можна дати в кутю 2-3 ложки вишень з конфітури, або запарити і порізати тоненько кілька сушених абрикосів - це буде цікаво і смачно.
- Я люблю кутю не дуже густу, але і не рідку, тому розбавляю її або кип’яченою водою з медом (на смак, щоб не засолодка, але і не прісна), або узваром з медом.
- Мед беріть на свій смак, можна змішати кілька сортів - буде цікавіший смак. Але багато меду відразу не давайте - нехай пшениця набере “базової солодкості” а потім досолодите, якщо треба буде.
От, властиво, і всі таємниці-які-не-є-таємницями.
І насамкінець, ще важливий гігієнічний момент. Кутя, як будь яка багатосладникова і не кип’ячена страва, досить швидко скисає, тому дуже важливо додавати максимально чисті складники - запарені родзинки, прогріті горіхи, запарений в кількох водах мак, використовувати тільки кип’ячену воду, тощо. Ну і зберігати готову кутю в холодильнику, і не лізти в макітру з кутею “облизаною ложкою” )) Ну, ви ж розумієте про що я..
Бажаю нам усім Веселих Свят і солодкої куті!
