Львівські контролери
«Tram» на Яндекс.Фотках
Передісторія:
хто хоч раз був у Львові і їздив тутешніми трамваями - знає, що їхні контролери сволочніші за ментів-пепеесників. Ти купуєш квиток за гривню, при цьому, не знаєш що його треба компостувати, або чекаєш доки кондуктор не прокомпостує (хто знає Київські трамваї - той знає, що квиток можна придбати в кондуктора, при цьому він сам компостує), а цим часом до тебе підходить бабуся з синьою корочкою і каже "Ваш білет". Тут ти показуєш нульцевий проїзний квиток, а вона зразу "Штраф 20 грн.". І пофіг що ти приїжджий, не встиг прокомпостувати і т.д. Одного разу бачив як штрафували німця, який ні бе ні ме українською, а вона йому "цвай нуль грівна". Одного разу мене теж прокатали, я тоді приїхав на запрошення Львівської ОДА, взяв участь в прес-конференції та їхав на вокзал. Заскочив на одній зупинці, а платити пішов на іншій, купив білета та не встиг прокомпостувати. Там мене і зцапали. Закінчилось все тим, що мене обіцяли вести в міліцію (поряд з бабусями ходить дядько в "штацком"), проте я заявив що сам веду їх туди, і на зупинці вивів бабусю на вулицю разом з її супутником і ми попрямували в міліцію. Нерви там потріпав усім, а штраф принципово заплатив не в депо трамвайне, а місту!
Але образа залишилась і жила в мині аж доки не виникла нагода помститись нахабам-здирникам. Треба сказати, що цілий день їздив трамваями і ніразу не потрапляв на контролерів, і майже втратив надію на провокацію. Аж тут, 21.00, вечір, в трамваї жодного стоячого пасажира, заходить перевірка - дві бабці! Я зрадів і стиснув в кишені прокомпостований квиток, плюсом ще 2 з інших трамваїв. теж прокомпостовані. Сиджу, роблю вигляд замисленого своїми справами, аж тут завітна синя корочка перед обличчям і чарівне: "Контроль, ваш білет!". Я повертаюсь і спокійно промовляю: покажіть ще раз документа, проте, цього разу розкрийте його. Цього бабця не очікувала і на кілька секунд пішла в ступор... далі відкрила. Я дістав телефон і почав набирати її ПІБ + номер посвідчення. При цьому бабця схвильовано кілька разів спробувала дізнатись в чім справа, проте, я тримав мертву тишину. Тут на виручку підскочила друга. Між ними відбувається діалог: що таке, може в нього квитка нема, в чім діло, він хто? Я їй відповідаю, що маю повне право перевірити її так, як вона це робить зі мною, тому мені необхідні її дані. Після того як записав (на той час, проїхали ми вже одну зупинку, трамвай весь спостерігає за подіями, що розгортаються в першому вагоні за моєї участі), лізу в кишеню і дістаю три прокомпостовані білети. Подаю бабці, мовляв, ти контролер, тобі краще знати який. Бабці починають нервувати, і розглядати кожен білет звіряючи його по каталогу. Одна тримає білети, а друга по одному бере і проглядає. Нарешті знаходить потрібний, вертає мені. Її колега на це рве інші на шматки і кидає на підлогу. І тут вона робить найбільшу помилку, а я розумію що нагода провчити їх йде сама до мене:
Я встаю, і на весь трамвай: «Прошу пані підняти те що насмітили!». Та що жбурнула квитки мене ігнорує і йде далі, аби виконати план по перевірці до кінця маршруту. ЇЇ колега спантеличено повертається до мене. А я ще впевненіше: «Прошу підняти, інакше буду робити величезні проблеми для них!». Бабця, знову в ступор! Я розуміючи, що потрібен каталізатор, дістаю телефону і кажу: «В мене є записані всі Ваші дані, є свідки і якщо ви не змусите колегу прибрати сміття, то через кілька хвилин я буду в Городоцькому трамвайному депо (назву депо вичитав ще зранку, провсяк випадок, при цьому пильно прочитав всі написи у вагоні, випробував всі перила на міцність, а стільчики на стійкість). Бабка вийшла з піке, і давай захищатись: «Я нічого не кидала!». Тут жінки справа їй: «Ваша колега кинула на підлогу, просимо підняти!» (видно їх теж ця вакханалія перевірок в трамваї дістала). Тут пів трамваю починає на бабок наганяти, а жінка попереду хапає контролерку що кинула сміття, і веде її до місця злочину. Я в цей час стою збоку і дивлюсь, як громада трамваю організовано відстоює право на чистоту! В цей час бабуся вирішила знову до мене апелювати: «Ви хто і чого чіпляєтесь?». На це я підливаю масла прямо в полум’я: «Я хто? Я громадянин Володимир Феськов! І мені не подобається що ви смітите в трамваї, який належить муніципалітету, в бюджет якого я справно плачу гроші! І взагалі, що це за контролери, які ведуть себе так нахабно! Нам таких контролерів нетреба! Або ви нормально працюєте, або сидіть вдома і контролюйте онуків! При цьому увесь трамвай мало не скандував: ганьба, ганьба, ганьба. Двері відкрилися і бабка взявши іншу за руки, силоміць з тягнула на її платформу. Двері закрилися, ми поїхали, бабки, напевно, присіли відходячи від шокового стану!
Я потім сидів і думав, чому Львів, як туристичне місто не дублює написів в трамваї англійською, і звідки утворена сума штрафу в 20 грн. Над цим всім треба ще буде попрацювати…