Прялка
Сьогодні, викладаючи на вишивальному форумі світлини полтавських сорочок, згадала про один свій боржок перед вами.
Як показала практика, п'ятничні пости найменш відвідувані. Проте, сподіваюсь, ті, хто слідкує за моїми бабусиноскринівськими постами, не пропустять і цю інформацію.
Отже, наша сімейна прялка.
Вже не дуже робоча, бо кілька останніх десятиліть зберігається на горищі старої хати, шматочок котрої ви зможете побачити на задньому плані на останній світлині. І прошу вибачення, за її не дуже привабливий вигляд, бруд і павутиння. Знову ж таки, бо кілька останніх десятиліть...(далі за текстом)
На ній прялись ті нитки, з котрих потім виготовлялись рядна ( 1 та 2) та полотна для сорочок і рушників.
А це я, вправно і моторно, напряла собі приданого. ;)))
