Свято писанки
Ми вчора зробили непоганий сімейний вилаз "у люди" - поїхали до центру міста дивитись на весну, красу, писанки і налагоджувати великодній настрій.
У п`ятницю (чи може трохи раніше) десь в інтернеті я побачила оголошення, що в суботу, 23 квітня, на Софіївській площі відкривають фестиваль писанок. Запропонувала Саші відвідати, бо це може бути щось неймовірно цікаве для дівчат. Шкода тільки, що у нас по вихідних день розбитий на 2 половини тренуваннями з плавання і вибратись кудись надовго і з розумом непросто. Хіба що пропускати тренування, чого зовсім не хочеться ані мені, ані, звісно, Поліні - нашій золотій рибці :) Отже вирішили їхати в суботу перед плаванням. А це значить, що в 14-20 бажано бути біля басейну з речами і гуляти ми зможемо не довше, ніж 1,5-2 години, так як раніше 11 все одно з дому не виїдемо, а ще треба буде пообідати :)
Біля 12-ї години на Софіївській був натовп, виставка ще була закрита, запаркуватись не було де. Тому ми поїхали кружляти в пошуках вільного місця і проїхали повз Михайлівську, де діти помітили карусель. Це і визначило нашу подальшу долю :)
Але карусель теж поки що не працювала - просили 10 хвилин на підключення електрики - і ми пішли прогулятись територією Михайлівського монастиря.
Вийшли з монастиря з іншого боку, на Володимирську гірку, а там, ти ба, теж виставка і теж писанок - "Паска-фест" :)
Ще не все організовано, але яйця-крашанки-писанки вже є і подивитись можна зблизу й без натовпу. Отже, ми прогулялись трохи там, пофоткались і задоволені, що "основна програма" виконана, нехай трохи інакше, почалапали до каруселі.
Карусель дівчатам дуже сподоблась. Поля йшла, розуміючи, що на неї очікує - для неї це не вперше. Всю дорогу мріяла, як кататиметься верхи на конику. Так замучила нас своїм "хочу вже на карусель", що Саша навіть розсердився і майже відмінив розвагу. Але під моїм пильним благальним поглядом відтанув і повів дітей кататись :)
Вікуся йшла, як на новий яскравий і незвичайний дитячий майданчик. Вона не одразу зрозуміла, що тут треба вибрати "коника", всістись, пристібнутись і... дочекатись, поки всі інші теж всядуться та карусель нарешті запустять. Тому вона кидалася від одного сідала до іншого, то тикала пальчиком в "лікак" (літак), то на тигра, лева, віслюка, коня... Нарешті Саша примітив симпатичну "вуву" (машинку), сподіваючись, що дитина захопиться кермуванням і перестане проситися на інші місця. Вікуся не одразу заспокоїлась, але карусель нарешті задзвеніла і поїхала. Чомусь без музики... Частенько в каруселях музика надто голосна й противна, але коли її зовсім немає, враження якісь неповноцінні. Хоча діти нічого не помітили і насолоджувались повним ходом, особливо Поліна :) А Вікуся навіть розплакалася, коли тато став її забирати - просилася продовжити шоу :)
Коштувала карусель: 40 грн - дитячий і 50 грн - дорослий. Ми купили 1 квиток такий і 1 такий, начебто Вікуся безкоштовно. Однозначно це нечесно. Всі батьки, що мусили "розважатись" на каруселі з маленькими дітьми, яких не можна відпустити самих, вимушені були стояти. Або сидіти навколішки, як от Саша. Бо місця на дорослих не розраховані. Я вважаю, що гроші треба брати лише з дітей, скажімо з 2-х років, і можна трохи менше - гривень 20-30. А батьків пропускати безкоштовно. Бо це таки для них не зовсім розвага.
Поряд з каруселлю був рекламний ігровий майданчик Кіндер-сюрпризу. Ми туди не заходили. Але я бачила там різні розважалки, як дартс з повітряними кульками, якісь майстер-класи, аніматорів. А поряд - великий лабіринт із сіна. Великий для дітей. Для дорослих - висотою по пояс :) Оце була класна розвага - Поля разів 5 туди-сюди його пробігла :)
Далі ми таки направилися на Софіївську, але дорогою помітили, що дівчата втомлені, особливо Вікуся. Глянули на годинник, зрозуміли, що вона вередує не через карусель, а тому що їй час спати, і повернули до машини.
Звісно, хотілося б іще! І шкода, що дядя Вася захворів і не привіз нам Марго з ночівлею. А відтак вона пропустила таку розвагу. Але виставка ще тижні зо 2 має залишатись на місці. Отже шанси є.
А деталі походеньок з фотками в обіймах писанок нижче у кіно :)
У п`ятницю (чи може трохи раніше) десь в інтернеті я побачила оголошення, що в суботу, 23 квітня, на Софіївській площі відкривають фестиваль писанок. Запропонувала Саші відвідати, бо це може бути щось неймовірно цікаве для дівчат. Шкода тільки, що у нас по вихідних день розбитий на 2 половини тренуваннями з плавання і вибратись кудись надовго і з розумом непросто. Хіба що пропускати тренування, чого зовсім не хочеться ані мені, ані, звісно, Поліні - нашій золотій рибці :) Отже вирішили їхати в суботу перед плаванням. А це значить, що в 14-20 бажано бути біля басейну з речами і гуляти ми зможемо не довше, ніж 1,5-2 години, так як раніше 11 все одно з дому не виїдемо, а ще треба буде пообідати :)
Біля 12-ї години на Софіївській був натовп, виставка ще була закрита, запаркуватись не було де. Тому ми поїхали кружляти в пошуках вільного місця і проїхали повз Михайлівську, де діти помітили карусель. Це і визначило нашу подальшу долю :)
Але карусель теж поки що не працювала - просили 10 хвилин на підключення електрики - і ми пішли прогулятись територією Михайлівського монастиря.
Вийшли з монастиря з іншого боку, на Володимирську гірку, а там, ти ба, теж виставка і теж писанок - "Паска-фест" :)
Ще не все організовано, але яйця-крашанки-писанки вже є і подивитись можна зблизу й без натовпу. Отже, ми прогулялись трохи там, пофоткались і задоволені, що "основна програма" виконана, нехай трохи інакше, почалапали до каруселі.
Карусель дівчатам дуже сподоблась. Поля йшла, розуміючи, що на неї очікує - для неї це не вперше. Всю дорогу мріяла, як кататиметься верхи на конику. Так замучила нас своїм "хочу вже на карусель", що Саша навіть розсердився і майже відмінив розвагу. Але під моїм пильним благальним поглядом відтанув і повів дітей кататись :)
Вікуся йшла, як на новий яскравий і незвичайний дитячий майданчик. Вона не одразу зрозуміла, що тут треба вибрати "коника", всістись, пристібнутись і... дочекатись, поки всі інші теж всядуться та карусель нарешті запустять. Тому вона кидалася від одного сідала до іншого, то тикала пальчиком в "лікак" (літак), то на тигра, лева, віслюка, коня... Нарешті Саша примітив симпатичну "вуву" (машинку), сподіваючись, що дитина захопиться кермуванням і перестане проситися на інші місця. Вікуся не одразу заспокоїлась, але карусель нарешті задзвеніла і поїхала. Чомусь без музики... Частенько в каруселях музика надто голосна й противна, але коли її зовсім немає, враження якісь неповноцінні. Хоча діти нічого не помітили і насолоджувались повним ходом, особливо Поліна :) А Вікуся навіть розплакалася, коли тато став її забирати - просилася продовжити шоу :)
Коштувала карусель: 40 грн - дитячий і 50 грн - дорослий. Ми купили 1 квиток такий і 1 такий, начебто Вікуся безкоштовно. Однозначно це нечесно. Всі батьки, що мусили "розважатись" на каруселі з маленькими дітьми, яких не можна відпустити самих, вимушені були стояти. Або сидіти навколішки, як от Саша. Бо місця на дорослих не розраховані. Я вважаю, що гроші треба брати лише з дітей, скажімо з 2-х років, і можна трохи менше - гривень 20-30. А батьків пропускати безкоштовно. Бо це таки для них не зовсім розвага.
Поряд з каруселлю був рекламний ігровий майданчик Кіндер-сюрпризу. Ми туди не заходили. Але я бачила там різні розважалки, як дартс з повітряними кульками, якісь майстер-класи, аніматорів. А поряд - великий лабіринт із сіна. Великий для дітей. Для дорослих - висотою по пояс :) Оце була класна розвага - Поля разів 5 туди-сюди його пробігла :)
Далі ми таки направилися на Софіївську, але дорогою помітили, що дівчата втомлені, особливо Вікуся. Глянули на годинник, зрозуміли, що вона вередує не через карусель, а тому що їй час спати, і повернули до машини.
Звісно, хотілося б іще! І шкода, що дядя Вася захворів і не привіз нам Марго з ночівлею. А відтак вона пропустила таку розвагу. Але виставка ще тижні зо 2 має залишатись на місці. Отже шанси є.
А деталі походеньок з фотками в обіймах писанок нижче у кіно :)
Click to view