Надсяння

[myrko_galizien]

Про західну межу Галичини можна говорити багато. Згадувати німецький кордон на мості в Перемишлі, мріяти про Краків і Освєнцім, скромно рахувати кордон по Ряшеві (колись так сам робив), слухати лемківські пісні, трястись по ямах в Мостисках чи з вікна сянківської електрички дивитись на синьо-жовті і біло-червоні стовпчики. Можна робити багато чого

Comments

[eylbyf]

Моя мама родом з Фредрополя, я ніколи не була в тих краях, тому ваш журнал читаю з великим задоволенням і зацікавлена зафрендом, може там підзамочно є ще щось з тих країв )))
Мій журнал вам ніякої користі не додасть, зарані прошу вибачення )))

[myrko_galizien]

на жаль, підзамочно аж так багато немає про Галичину. Про Фредропіль згадка тільки тут. Але додати додам :)

[myrko_galizien]

а нє, не додам, я в стрічці російськомовного не маю :)

[eylbyf]

Не все мус читати в стрічці )))

[eylbyf]

То є така справа - власне життя, щоденник - маскування від найменшого можливого шансу попадання кого-небудь з реалу на мой сторінки в жж, а тому вони не підозрівають про мене тут ))
По друге, за спиною 14 років життя в Києві, тут можна весь час слухати за спиною "ці тупорилі бендери" , або ж асимілюватися, і як кожна місцева людина, на людях добре розмовляє російською,а вдома в сім*ї - українська, і якщо до тебе хтось сторонній в межах Києва звертається українською - то вже є ознака, що ти майже член його родини, означає ступінь довіри , а жж - то не єчисто приватна територія, а таки громадське місце )) питанні впровадження галицької говірки на всеукраїнські терени на часі не стоїть і навряд чи буде стояти найближчим часом взагалі, а продовжувати залишатись абсолютним чужаком такий тривалий час - означає ускладнювати власне життя,імхо.