В обіймах золотої осені життя немовби стає більш наповненим поетичністю! Її природні барви  завше неповторні.

Осінь -- час глибшої призадуми над прожитим, подіями, що трапилися весною-літом тощо...

Click to view

( Read more... )

Гірські вершини
Полонять зір.
Бачу Творця...

* * *
Земельку місяць вже покинув.
Поринув весь у сон совиний...
Заглянув ранок у вікно.

* * *
Людині, яка з Богом,
Вклоняється життя, -
Вона не за порогом...

* * *
Із баговиння безнадій
Христос підняти нас зумів.
У суєті ( Read more... )

( Read more... )

Click to view