ГЕТЬ ДІДУХА?..
Знову зауважив в Інтернеті запеклу боротьбу з... різдвяним Дідухом. Думаю, що декому в Церкві варто не з ним боротися ( зі соломою) на рівні донкіхотства, а з різними численними забобонами: весільними, похоронними, пов'язаними з тайною хрещення тощо. Буде просто більша користь...
До речі, раніше в Україні замість ялинки в оселі ставили саме Дідуха. Існує легенда про те, що коли народився маленький Ісус, то у вертепі було дуже холодно. Св. Йосиф знайшов щілину, з котрої дуло, заткнувши її соломою. На згадку про це в кожному будинку на різдвяне свято стояв пучок соломи. Медаль двобока: виявляється, що Дідух теж має і християнські (біблійні) корені. Ось
стаття.
Якщо сьогодні надавати різним елементам нашої української культури виключно язичницьке, а не християнське значення (без інкультурації), то тоді теж треба не їсти куті, поганського походження, не співати колядок (похідне від міфічного слов'янського божества Коляди) і т. д.
Важливо в рамках різдвяних традицій триматися міцно небесного Спасителя (Месії) і все буде добре. Дідухові у спіритичному сенсі поклонятися не треба.
Щасливого та незабутнього Різдва! :)