Існує повчальна притча про те, як талант шукав собі надійного друга...
Ходив по світу Талант. Багато хто хотів подружитися з ним.
Розум говорив:
- Талантe, давай жити разом. Ти допоможеш мені талановито себе застосовувати.
Глупота пропонувала:
- Таланте, йди жити до мене. Побачивши тебе поруч, люди не будуть з мене сміятися.
Багатство вмовляло:
- Таланте, з твоєю допомогою я ще розбагатію більше.
Бідність просила:
- Таланте, допоможи мені винести нужду.
Але Талант шукав особливого друга, який допоміг би йому стати кращим і служити людям.
- Шукай друга, поки не знайдеш. Якщо хочеш чогось досягти - потрібно наполегливо йти до мети, незважаючи ні на що, - сказала Наполегливість Таланту.
- Мені потрібен саме такий друг! - Вигукнув Талант. - Без Наполегливості я буду безплідний...
Життя - рух до вершини досконалості: духовної, моральної, інтелектуальної. Здійснення планів як таких вимагає наполегливості й водночас неабиякої сили волі. Вправа виковує майстра, як кажуть. Не слід здаватися «без бою» у цій постійній духовній боротьбі.
Чи ми насправді наполегливі? Наполегливість є вельми корисною й доброю властивістю, тому що допомагає людям долати труднощі при вирішенні тих чи інших життєвих проблематичних ситуацій під небом. Вона є дочкою терпіння, діючи завжди на наше благо. Справжня наполегливість смиренна й благородна. Лінивство їй, звісно, чуже!
Успіх - наслідок наполегливості, і він не буває миттєвим на шляхові до вічності... Якщо будемо повністю самі собою згідно з волею Творця, Його святими заповідями, тоді зустрінемось із успішністю, помноживши отримані від Господа таланти (дари). Головне за все висловлювати вдячність Богові, наприклад, за великий дар розуму, різну здібність тощо, аби серце у грудях духовно не загинуло в холодній невдячності. «За все дякуйте: бо така Божа воля щодо вас у Христі Ісусі» ( І Сол. 5, 18).