Дзвінка Матіяш
вона зараз для мене неперевершена. Кожна фраза втрапляє в точку. Я б всю книгу сюди переписала...Але не маю часу.
"..їй часто подобаються люди, але вона не може сказати їм, що вони їй подобаються, бо часом вона знає їх надто мало,і говорити ще ні про що, немає тих слів, якими вони можуть обмінюватись, немає мотузочків, які вони можуть кидати одне одному, тільки про це ніяк сказати, і потім він нарешті мусить іти, і ми ні про що не говоримо..."
"І все тільки через страх, бо я мала б запросити тебе на каву, чи на пиво, чи ще кудись, куди люди одне одного запрошують, коли одне одного потребують, бо інакше ми перестанемо бути цінними одне для одного, але я цього не зробила, просто не наважилась, ми увесь час не можемо наважитись на те, що треба..." (с)
"..їй часто подобаються люди, але вона не може сказати їм, що вони їй подобаються, бо часом вона знає їх надто мало,і говорити ще ні про що, немає тих слів, якими вони можуть обмінюватись, немає мотузочків, які вони можуть кидати одне одному, тільки про це ніяк сказати, і потім він нарешті мусить іти, і ми ні про що не говоримо..."
"І все тільки через страх, бо я мала б запросити тебе на каву, чи на пиво, чи ще кудись, куди люди одне одного запрошують, коли одне одного потребують, бо інакше ми перестанемо бути цінними одне для одного, але я цього не зробила, просто не наважилась, ми увесь час не можемо наважитись на те, що треба..." (с)