Впала у спогад. І про книжки. Потрібна ваша допомога.
Я знаю, що це буде дикий пост. А може навіть тупий для когось! Але то так чітко в мені засіло, що я просто мушу розписати все детально!
Може в вас бувало таке, що падаєш в спогад. І ти відчуваєш смак спогада, і навіть як сонце світило...і свої відчуття! Я маю це зараз занотувати, бо інакше я забуду. У мене таке часто буває.
Я просто розпишу все.
Я ненавиджу паштет з печінки, але сьогодні вранці мама поклала мені бутерброд з таким паштетом з собою в ліцей, щоб було чим обідати. І ось, коли я сиділа у їдальні і їла цей бутерброд, я впала у спогад! Я відчувала так чітко усе! Мені згадалось, що я читала в дитинстві якусь книжку( а їх я прочитала у дитинстві безліч, так багато, що вже деякі книжки стають ніби книжками з іншого життя, що й не розумієш, чи ти їх справді читав, чи тобі наснилось, чи ти читав їх у минулому житті..) Так ось у тій книжці були наче хлопчик і дівчинка, вони наче вчились в одному класі, а далі весь клас наче мусив іти у похід, чи в кіно, а вони не пішли і він пригощав її БУТЕРБРОДАМИ "ЗІ СМАКОМ" . Ось це в історії найголовніше. Це єдине, що я точно пам"ятаю з цієї книжки. Він розповідав їй, як його мама готує бутерброди зі смаком..а може не мама, а може не він..Але я точно пам"ятаю, що я,коли читала книгу, уявляла собі на смак ці бутербоди,як оцей, що їла сьогодні. Тому, коли я знову відчула цей смак у себе в роті, то мене ніби голкою вкололи! І я тепер мучаюся, і намагаюся згадати, що то за книжка!
Будь ласка, приймається найменша поміч!
Минулого разу я згадувала ім"я Кокованя з "Серебряного копытца". Я пам"ятала, що те ім"я якесь таке ніби лукаво усміхнене,ну знаєте, так, що біля очей невелички зморшечки з"являються) і ніби зігнулося трохи, оперлося на палицю, а ще воно тепло, бо одягнено в тулуп..і ще у нього є борода..І так я згадала, що то Кокованя)
А тепер не заспокоюсь, доки не згадаю, у якій книжці хтось пригощав когось бутербродами зі смаком..
Якщо тільки це не було у минулому житті...
Може в вас бувало таке, що падаєш в спогад. І ти відчуваєш смак спогада, і навіть як сонце світило...і свої відчуття! Я маю це зараз занотувати, бо інакше я забуду. У мене таке часто буває.
Я просто розпишу все.
Я ненавиджу паштет з печінки, але сьогодні вранці мама поклала мені бутерброд з таким паштетом з собою в ліцей, щоб було чим обідати. І ось, коли я сиділа у їдальні і їла цей бутерброд, я впала у спогад! Я відчувала так чітко усе! Мені згадалось, що я читала в дитинстві якусь книжку( а їх я прочитала у дитинстві безліч, так багато, що вже деякі книжки стають ніби книжками з іншого життя, що й не розумієш, чи ти їх справді читав, чи тобі наснилось, чи ти читав їх у минулому житті..) Так ось у тій книжці були наче хлопчик і дівчинка, вони наче вчились в одному класі, а далі весь клас наче мусив іти у похід, чи в кіно, а вони не пішли і він пригощав її БУТЕРБРОДАМИ "ЗІ СМАКОМ" . Ось це в історії найголовніше. Це єдине, що я точно пам"ятаю з цієї книжки. Він розповідав їй, як його мама готує бутерброди зі смаком..а може не мама, а може не він..Але я точно пам"ятаю, що я,коли читала книгу, уявляла собі на смак ці бутербоди,як оцей, що їла сьогодні. Тому, коли я знову відчула цей смак у себе в роті, то мене ніби голкою вкололи! І я тепер мучаюся, і намагаюся згадати, що то за книжка!
Будь ласка, приймається найменша поміч!
Минулого разу я згадувала ім"я Кокованя з "Серебряного копытца". Я пам"ятала, що те ім"я якесь таке ніби лукаво усміхнене,ну знаєте, так, що біля очей невелички зморшечки з"являються) і ніби зігнулося трохи, оперлося на палицю, а ще воно тепло, бо одягнено в тулуп..і ще у нього є борода..І так я згадала, що то Кокованя)
А тепер не заспокоюсь, доки не згадаю, у якій книжці хтось пригощав когось бутербродами зі смаком..
Якщо тільки це не було у минулому житті...