Етоша: велика біла пустош
Етоша - природний заповідник на півночі Намібії, на північно-західному краї пустелі Калахарі. Один з найбільших національних парків країни. Площа парку - 22 275 км², це як Івано-Франківськуа та Чернівецька області до купи.
Ви відразу відчуєте своєрідність тутешніх місць. Це не така Африка, як ми собі її уявляємо. Рідка трава, низькі чагарники, ніяких баобабів і зонтичних акацій з широкою кроною. У повітрі витає дух бідності, а виходить вона від грунтів. Місцеві грунти надзвичайно сухі, щільні, перемішані з дрібними камінчиками.
Вся територія Національного парку Етоша нагадує занедбаний будмайданчик, на якій недбайливі будівельники розсипали щебінь. Пил надає місцевим рослинам якийсь однаковий сіруватий відтінок.
Етоша в перекладі з тубільської означає «Велике Біле місце». І це насправді так і є. Солончак Етоша - один з найбільших у світі. Втім, йому тяжко змагатись у мальовничості з солончаком Уюні, про який я розказував.
У доісторичні часи тут хлюпалося величезне озеро, а зараз це справжнісінька пустеля з тремтячим від спеки горизонтом, часом повною відсутністю рослин і хоч якої-небудь тіні. Гнітюче, сумне видовище.
То чи варто сюди взагалі їхати? Варто. Тому що Національний парк Етоша один з найбагатших в фауністичному відношенні і один з найцікавіших для натуралістів. На момент свого заснування (1907 р) він був найбільшим в світі, потім внаслідок політичних конфліктів втратив 75% території, але і після цього залишається одним з найбільших в Африці.
Ключова можливість гарантовано побачити місцевих мешканців - це знайти водопій. У сувенірному магазинчику парку варто придбати карту з водопоями. І надалі переїжджати від одного до другого. Звісно, звірів можна побачити і на вільних теренах, але водопій - як магніт, до якого тягне і мешканців парку, і гостей.
Водойми в Національному парку Етоша представляють собою невеликі озерця, що живляться ґрунтовими водами. Вони не пересихають круглий рік і всі тварини це знають. Кожен день на березі збираються 114 видів ссавців і 350 видів птахів. Кого тут тільки не побачиш! Слони, буйволи, антилопи гну, антилопа, куду, імпали, спрингбок, леви, жирафи, гепарди, гієни, зебри, леопарди, ворони, цесарки, орли, носороги, дрохви, шакали...
Власне більшу частину з переліченого ми і не побачили. Бо січень не сухий сезон в цій частині Африки. А отже тварини вільніше себе почувають та не потребують частого перебування коло води.
Правила Національного парку Етоша допускають в'їзд і присутність на його території відвідувачів в світлий час доби. Вночі рух по дорогах заборонено, але туристи можуть переночувати в будь-якому з трьох таборів, розташованих в центрі території і біля її кордонів. До їхніх послуг лоджи, бари, ресторани, плавальні басейни, автозаправки, магазини, кемпінги, майданчики для барбекю. Як правило, відвідувачам пропонують екскурсійні 3- і 6-денні тури.
Вони також можуть пересуватися по території на власних машинах без гідів. Власне це ми і зробили. Бо проживання і пересування в межах парку в рамках турів коштує чималу копійку.
А ще, Етоша - для тепрлячих. Часом, варто години просидіти в засідці, аби побачити тварин у їх природній красі.
