Дід як в'язку дров ізвів, то під нею аж присів. - Доле моя, - каже сОбі, - Легше було б в темнім гробі, Ніж на світі бідувати, Весь вік тяжко працювати. Коли б Бог дав скорше вмерти... Прийди, прийди, моя смерте! ( продовження вершика )
вершик фест!))) а лінь це да! буває вона навіть перед страхом смерті не покидає. а старість це ти дуже перебільшила дитинко, ти ще юна дівчинка... я ж бачила!:)) Шуруй в бібліотеку;)
Comments 8
(The comment has been removed)
Reply
а лінь це да! буває вона навіть перед страхом смерті не покидає.
а старість це ти дуже перебільшила дитинко, ти ще юна дівчинка... я ж бачила!:))
Шуруй в бібліотеку;)
Reply
про старість нє, не перебільшила. бо ж все відносно. ще ж є молодість духовна чи як, то в тому плані себе калічкою відчуваю :)
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment