Мовопост
Закарпуаття таке чудове, прекрасне, сонячне, п'янке, брудне, кольорове, безалаберне (що там ще?)..? От і мова така сама чудова в них. З нагоди вчорашнього приїзду любих закарпаток вивчила два нових слова, які собі тутечки занотую, щоб не забути: чемада і фосА. Крумплі, палачинди і палічіндовки, що горут і кипут, знают всі. А ще, певне, всі знают: "якщо ти маєш линдик, то ти - чоловік" (виконувати величаво і голосно речитативом). До речі, бабуся колежанки з Рівненщини теж майже по-закарпатенськи сварилась, вигукуючи "як ті в'*бу палічіндовков, то ті облоко не втримає" (сама вона із Закарпаттям не пов'язана ніяк). А ще та бабуся - дуже добра жінка - вірить, що сміятись після заходу сонця не можна (ех, Полісся, любе архаїчне Полісся).
І щоб трохи веселіше було: чоколядова цукерка тому, хто скаже, що означають наші галицькі кавус, цальові дошки і комарі (бо ж всі ви знаєте, що то є поташ, швар, шмір, кав'яр і май:))