Накахара Тюя. Сором

[morreth]

З якої причини соромом повниться серце?
Осінній день, білий вітер, тінисті гори.
Моторошні старі буки стоять
По коліно в зів’ялім листі,
Переплітають гілки на тлі неба, з якого
Духи померлих дітей очицями блимають,
І над строкатими смушками полів віддалених
Плететься тканина снів та видінь прадавніх.
Моторошні старі буки стоять
По коліно в зів’ялім листі,
У просвіти між ними так лагідно дивиться
День - наче старша сестра, наче ти, колишня.
Цей день, це його зіниці в просвітах між буків,
Що лагідно сяють, немовби сестрині очі.
Слабке полум’я минулого, що сяє так ясно.
То з якої ж причини сором наповнює серце?