Фредерик Беґбедер ─ Уна і Селінджер
Мені хочеться розповісти історію. Ті що я зможу розповісти, крім історії мого життя?
П'єр Дріє Ля Рошелль, «Цивільний стан», 1921
Емілі Дікінсон: «Відсутність ─ це концентрована Присутність».
Пруст: «Чи ж не є відсутність для того, хто її дюбить, найпевнішою, найпожиточнішою, найживішою, найбільш незнищенною і найбільш вірною присутністю?»
Життя ─ це жах. Агонія, що триває від народження до смерті! Життя ─ це смерть!
Юджин О'Ніл, «Лазар сміється», 1927
Бути щасливим просто: треба обернути нещастя навпаки.
...найкращим є неможливе кохання: абсолютне кохання ніколи не має взаємності. Ті поціляє воно, мов удар блискавки, і статися це може будь-якого дня, з будь-якою зупинкою автобуса, і спіткати може людей, що не зважуються заговорити одне до одного. І ті, що понад усе на світі покохали одне одного, ніколи одне одного не кохатимуть.
Salinger: Love is a touch and yet not a touch.
Для письменника головне то, що він пише, а не те, як він живе.
Truman Capote: Good girls go to heavne, bad girls go everywhere.
Кохання ─ це утопія двох самотніх егоїстів, що прагнуть прийти одне одному на помічь і зробити свою приреченість не такою нестерпною. Кохання ─ це боротьба з абсурдом за допомогою абсурду.
Така поведінка часто зустрічається у занадто чутливих людей: краще знищити об'єкт кохання, ніж терпіти його тягар.
Кожна смерть ─ це купа зношених речей.
Щастя чоловіка ─ це коли дружина звільняє його від усіх інших жінок: йому тоді стає так легко, наче він пішов у відпустку.
Молодь 2014 року сумує за трагічним вибором. Вона потерпає од відсутності деструкції.
Що таке воєнна травма учасника бойових дій? Це таке приголомшення, що він просить вибачення у мух.
Дитяча невинність, доросла зіпсованість ─ у Чаплінових фільмах тільки про це і йдеться. Він і започаткував ц. лінію. А Бальзак, Флобер і Золя надали йому матеріялу для карикатурного змалювання буржуазного обивателя. І довершив усе це образ Беббіта в романі Сінклера Льюїса, що вийшов у 1922 році. Залишалося тільки змалювати постать похмурого романтика, що вже фігурував у Гете і Мюссе. Голден Колфилд ─ це поєднання Чарлі й Октавія з роману Мюссе «Сповідь дитини віку».
П'єр Дріє Ля Рошелль, «Цивільний стан», 1921
Емілі Дікінсон: «Відсутність ─ це концентрована Присутність».
Пруст: «Чи ж не є відсутність для того, хто її дюбить, найпевнішою, найпожиточнішою, найживішою, найбільш незнищенною і найбільш вірною присутністю?»
Життя ─ це жах. Агонія, що триває від народження до смерті! Життя ─ це смерть!
Юджин О'Ніл, «Лазар сміється», 1927
Бути щасливим просто: треба обернути нещастя навпаки.
...найкращим є неможливе кохання: абсолютне кохання ніколи не має взаємності. Ті поціляє воно, мов удар блискавки, і статися це може будь-якого дня, з будь-якою зупинкою автобуса, і спіткати може людей, що не зважуються заговорити одне до одного. І ті, що понад усе на світі покохали одне одного, ніколи одне одного не кохатимуть.
Salinger: Love is a touch and yet not a touch.
Для письменника головне то, що він пише, а не те, як він живе.
Truman Capote: Good girls go to heavne, bad girls go everywhere.
Кохання ─ це утопія двох самотніх егоїстів, що прагнуть прийти одне одному на помічь і зробити свою приреченість не такою нестерпною. Кохання ─ це боротьба з абсурдом за допомогою абсурду.
Така поведінка часто зустрічається у занадто чутливих людей: краще знищити об'єкт кохання, ніж терпіти його тягар.
Кожна смерть ─ це купа зношених речей.
Щастя чоловіка ─ це коли дружина звільняє його від усіх інших жінок: йому тоді стає так легко, наче він пішов у відпустку.
Молодь 2014 року сумує за трагічним вибором. Вона потерпає од відсутності деструкції.
Що таке воєнна травма учасника бойових дій? Це таке приголомшення, що він просить вибачення у мух.
Дитяча невинність, доросла зіпсованість ─ у Чаплінових фільмах тільки про це і йдеться. Він і започаткував ц. лінію. А Бальзак, Флобер і Золя надали йому матеріялу для карикатурного змалювання буржуазного обивателя. І довершив усе це образ Беббіта в романі Сінклера Льюїса, що вийшов у 1922 році. Залишалося тільки змалювати постать похмурого романтика, що вже фігурував у Гете і Мюссе. Голден Колфилд ─ це поєднання Чарлі й Октавія з роману Мюссе «Сповідь дитини віку».