Лісабон (Португалія). День перший: знайомство з містом, підйомник.
Одна з найкрасивіших і найчарівніших країн, які нам доводилось бачити. Надзвичайно красива - Португалія. Ми літали туди лише на тиждень і побачити встигли лише столицю та її найближчі околиці - Кашкайш та Сінтру, але обов'язково повернемось туди ще, особливо тягне на пляжі південної частини.
Перше, що помічаєш живучи в самому центрі міста - це маленька бруківка і любов до кахлів як основного елементу оздоблення будинків:
Це одна з центральних вулиць з безліччю кафешок, магазинів з сувенірами і тому подібними туристичними атракціями - Руа Аугушта:
Поруч знаходиться жива архітектурно-інженерна пам'ятка стім-панку - підйомник Санта Жушта.
Введений в користування в 1902 році, він спочатку мав парову тягу, але за п'ять років переведений на електричне живлення.
Раніше він виконував транспортну функцію піднімаючи людей з долини на один з пагорбів. Зараз це виключно туристична атракція ну і пам'ятник архітектури в нео-готичному стилі. Конструктор цього дива був учнем французького інженера Ейфеля. Ну і не без португальського відчуття прекрасного, тому вийшло дуже гарно:
Ми ще в аеропорту купили паперові добові проїзні квитки на всі види міського транспорту муніципального перевізника Carris (фактично всі види транспорту крім метро і приміських електричок). Коштувало це 3.50 євро. Підйомник покривавсь цим квитком теж. Для безконтактних карток в кабіні стоїть зчитувач, оперує посадкою і висадкою ліфтер:
Інтер'єр кабінки майже не змінивсь за 100 років (зараз вона вміщує 29 людей за раз).
З кабінки відкривається чудовий краєвид на руїни кармелітського монастиря:
На площу Росіо:
На замок Святого Георгія:
І врешті-решт на затоку:
Перше, що помічаєш живучи в самому центрі міста - це маленька бруківка і любов до кахлів як основного елементу оздоблення будинків:
Це одна з центральних вулиць з безліччю кафешок, магазинів з сувенірами і тому подібними туристичними атракціями - Руа Аугушта:
Поруч знаходиться жива архітектурно-інженерна пам'ятка стім-панку - підйомник Санта Жушта.
Введений в користування в 1902 році, він спочатку мав парову тягу, але за п'ять років переведений на електричне живлення.
Раніше він виконував транспортну функцію піднімаючи людей з долини на один з пагорбів. Зараз це виключно туристична атракція ну і пам'ятник архітектури в нео-готичному стилі. Конструктор цього дива був учнем французького інженера Ейфеля. Ну і не без португальського відчуття прекрасного, тому вийшло дуже гарно:
Ми ще в аеропорту купили паперові добові проїзні квитки на всі види міського транспорту муніципального перевізника Carris (фактично всі види транспорту крім метро і приміських електричок). Коштувало це 3.50 євро. Підйомник покривавсь цим квитком теж. Для безконтактних карток в кабіні стоїть зчитувач, оперує посадкою і висадкою ліфтер:
Інтер'єр кабінки майже не змінивсь за 100 років (зараз вона вміщує 29 людей за раз).
З кабінки відкривається чудовий краєвид на руїни кармелітського монастиря:
На площу Росіо:
На замок Святого Георгія:
І врешті-решт на затоку: