Торец "Театральной": чем прикрыть ДСП?
Мое предложение, изложенное здесь, пару недель назад публиковалось в "Вечерке", но на всякий случай попытаюсь его запустить еще и в соцсети. А то очень уж неприглядно выглядит в последние месяцы станция метро "Театральная".
Излагаю по тексту газеты:
Що можна зробити зі станцією метро «Театральна»?
Останнім часом торець підземної зали станції «Театральна» на «червоній лінії» київського метро має не вельми презентабельний вигляд. Тут улаштовано великий щит із плит ДСП, що аж ніяк не вписується до урочистого інтер’єру станції.
Зрозуміло, що це вимушений захід. Адже позаду щита досі залишається велетенське бронзове зображення «вождя світового пролетаріату» Володимира Леніна.
Фото 2008 р.
Як відомо, 1987 року станцію відкрили саме як «Ленінську». Її появі передували складні роботи з додавання до лінії між станціями «Хрещатик» та «Університет» нового відрізку зі станцією пересаджування на «зелену лінію». Саме ця роль випала тогочасній «Ленінській». Під час її спорудження було повністю перегороджене перехрестя вулиць Леніна (тепер Богдана Хмельницького) та Пушкінської. Відтоді залишилася цікава згадка. На паркані навколо будівництва від імені «Метробуду» розмістили щит з написом: мовляв, перепрошуємо за тимчасові незручності, пов’язані зі зведенням станції метро «Ленінська». Але невдовзі слово «Ленінська» замазали білою фарбою. Вочевидь, комусь із ідеологічних працівників здалася недоречною згадка імені Леніна в контексті «тимчасових незручностей».
Проектування підземної зали здійснювали архітектори М.Альошкін, А.Крушинський, Т.Целіковська. Колірне оформлення викликало асоціацію з Мавзолеєм у Москві. Між пілонами було розміщено численні цитати з творів вождя, тож станція перетворилася на найдорожчий у світі цитатник. А в торці поставили монументальний горельєфний портрет Леніна. Його, до речі, виконав скульптор Анатолій Кущ, нині більш відомий як автор монумента Незалежності.
Після здобуття Україною власної державності чимало радянських назв було змінено. Станція «Ленінська» отримала нове ім’я - «Театральна». Це здавалося цілком логічним з огляду на її розташування поряд з Театром імені Лесі Українки та неподалік Оперного театру. Але низка ленінських цитат мимоволі перетворювала оформлення станції на ілюстрацію до «театру абсурду».
Після революційних подій останнього часу та горезвісного «ленінопаду» стало зрозуміло, що Ленін на станції «Театральна» теж приречений на постійні замахи. Це, звісно, не сприяє безпечній роботі метро. З іншого боку, так просто прибрати велику скульптуру неможливо, бо це є вельми витратним із суто технічних міркувань. Ліквідувати цитати між пілонами було значно простіше. А погруддя довелося затулити якнайдалі від гріха.
Аби без зайвих витрат бодай тимчасово виправити цю ситуацію, я б запропонував перетворити щит у торці зали на місце для театральних афіш.
Думаю, що надати йому гарного оформлення буде нескладно. У такий спосіб станція наочно виграє, пасажирам буде що роздивлятись у проміжках між поїздами, а метрополітен, можливо, заробить якусь копійчину. Станція ж «Театральна» виправдає свою теперішню назву!