Вкрадені Росією: харківські імпресіоністи ч.3
Михайло Ткаченко
Третій з цієї плеяди художників - Михайло Ткаченко - був, за нашими мірками, мабуть, найбільш благополучним з усіх трьох. Проживши півжиття в Парижі, він чомусь неодмінно щороку приїздив в Україну. Мабуть, це те саме почуття, що зветься любов’ю або ностальгією.
Живе на дві домівки: Париж і Харків. Практично кожне літо Михайло Степанович приїздить до Харкова, подорожує Лівобережжям: Полтава, Лубни, село Опішня, де діяла модерна гончарна майстерня Василя Кричевського. Але, оскільки біографія Ткаченка мало вивчена, ми поки що нічого не знаємо про його участь в роботі майстерні.
Бере активну участь в літературно-мистецькому гуртку свого друга Сергія Васильківського, захоплюється старовинним українським мистецтвом, для українського архітектурного модерну розробляє свій орнамент на основі зразків монастирського шитва 18 століття. І малює, безперервно захоплено малює українські пейзажі. В його доробку дивує кількість і поетизація українських хат. Його хати перебувають ніби на межі рукотворності і природи, без них пейзаж неповний в будь-яку пору року і цикл доби
Картинами з українським пейзажем, з їх тонким психологізмом, декоративністю і вишуканістю колористики захоплюються в Парижі.
Третій з цієї плеяди художників - Михайло Ткаченко - був, за нашими мірками, мабуть, найбільш благополучним з усіх трьох. Проживши півжиття в Парижі, він чомусь неодмінно щороку приїздив в Україну. Мабуть, це те саме почуття, що зветься любов’ю або ностальгією.
Живе на дві домівки: Париж і Харків. Практично кожне літо Михайло Степанович приїздить до Харкова, подорожує Лівобережжям: Полтава, Лубни, село Опішня, де діяла модерна гончарна майстерня Василя Кричевського. Але, оскільки біографія Ткаченка мало вивчена, ми поки що нічого не знаємо про його участь в роботі майстерні.
Бере активну участь в літературно-мистецькому гуртку свого друга Сергія Васильківського, захоплюється старовинним українським мистецтвом, для українського архітектурного модерну розробляє свій орнамент на основі зразків монастирського шитва 18 століття. І малює, безперервно захоплено малює українські пейзажі. В його доробку дивує кількість і поетизація українських хат. Його хати перебувають ніби на межі рукотворності і природи, без них пейзаж неповний в будь-яку пору року і цикл доби
Картинами з українським пейзажем, з їх тонким психологізмом, декоративністю і вишуканістю колористики захоплюються в Парижі.