Сасніла беларускага Паэта (менавіта так, з вялікай літары і сасніла). У сне ішла па восеньскаму гораду, засяроджанная на тым, каб як мага меней запэцкаць чаравікі ў гразь, бо пад нагамі замест асфальта была змоклая зямля. Ён, крыху адасоблена ад усіх, сядзеў з купкай маладых людзей наводдаль ад майго маршрута на драўлянай лаўцы. Я пакуль ішла мііма
(
Read more... )
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment