Піза
...Липень, спека, Італія...
З Флоренції потяг доставив нас майже за годину. Приїхали ми на станцію Pisa S Rossore, бо вона знаходиться якнайближче до Площі чудес. Станція розташована в трьохстах метрах від Пізанської вежі, але зупиняються на ній тільки місцеві поїзди, зокрема, з/на Флоренцію.
Баптистерій, Собор Санта Марія Ассунта та вежа
Поки йдемо розкажу трошки історії. Колись Піза була колись великою державою, столицею потужної Пізанської республіки, розквіт якої припав на ХІ-ХІІ століття. Тоді місто стояло на березі ріки Арно, (тієї що тече в Флоренції) неподалік від моря, була морським портом і базою могутнього військового флоту. Пізанці свого часу завойовували Карфаген, Корсику, Сардинію, тощо. З награбованого вони і почали будувати П'яцца деї Мірако - ту площу, де зараз стоїть знаменита вежа, собор і баптистерій. Гарна, я скажу вам, інвестиція. Все йшло добре, але 1284 р. республіка зазнала поразки від основних своїх ворогів - генуезців (це ті, хто побудували в Криму свої фортеці-колонії, по типу Судака, Феодосії, Балаклави). Та ще й Арно змінило своє русло, нанесло муло і море відступило. Без виходу до моря Піза занепала, віддала морську першість сусідньому порту Ліворно, потім була завойована Флоренцією, а в ХVI ст. увійшла до складу герцогства Тоскана.
5-7 хвилин ходьби і ми нарешті підійшли до стародавніх мурів площі Дуомо, а точніше на Площу чудес (Piazza dei Miracoli). Пізанська площа здається створеної раптово в одну ніч, - побувши в Італії декілька днів, поступово звикаєш до тісноти вуличок, а тут тобі все як на долоні, милуйся досхочу. Як я вже говорив площа обгороджена від іншої частини міста старовинної стіною. На цій території окрім самої вежі побудований Баптистерій, Собор Санта Марія Ассунта в честь Успіння Пресвятої Діви Марії (Il duomo di Santa Maria Assunta) і кладовище Кампо Санто (Campo Santo).
Ми почали наш огляд з Баптистерія.
Баптистерій
Баптистерій - це церковна будівля, побудована спеціально для хрещення. Практично завжди ця будова прикрашена мозаїкою та завершується куполом, і, звичайно, всередині розташовується досить великий басейн. Дані споруди характерні в основному для ранньохристиянської культури, коли масово хрестили великі групи людей вже в зрілому віці. Потім для хрещення стало досить купелі, так як хрестили в основному в дитинстві.
Баптистерій в Пізі захоплює своєю гармонійністю і продуманістю сюжету. У нижній частині споруди знаходяться скульптури, що втілюють зло та пороки, а над ними підносяться фігури святих і пророків. На куполі баптистерія розміщена скульптура Святого апостола Іоанна. По формі баптистерій нагадує якійсь інопланетний корабель, який теж чомусь падає.
Кампо-санто
Зліва від баптистерія знаходиться церковне кладовище - Кампо-санто. Часу у нас знову було обмаль і ми не заходили. Але повідаю вам історію. Будівництво Кампо-санто почалася в XII столітті, коли архієпископ Пізи привіз з походу хрестоносців, в якості трофею, галеру зі святою землею. У 1278 році архітектор Джованні ді Сімоне розробив проект монастиря який повинен був бути побудований навколо Кампо-санто. З цього моменту це місце стало місцем поховання самих знатних жителів міста аж до 1779 року. У XIV і XV століттях, стіни Кампо-санто були декоровані прекрасними фресками. На жаль, велика частина фресок Кампо-санто була знищена під час бомбардувань Пізи у Другій Світовій Війні.
собор Санта Марія Ассунта
Поряд возвеличується красень-собор Санта Марія Ассунта. Будівництво собору було розпочато в 1063 році архітектором Бускет ді Джованні Джудіче. І закінчено всього за 50 років!!! Цей час був ознаменований торговим підйомом і значимістю Пізи на міжнародній арені. Казна постійно поповнювалася даниною, від морських походів та завоювань, а відомі майстри були раді внести свій внесок в створення цього шедевра. В той же час у Венеції зводився Собор Святого Марка і пізанці, хоч трошки захотіли перевершити своїх конкурентів. Тому архітектор не скупився на будівництво. Що в підсумку вийшло? Сан-Марко, звичайно, розкішніше. Але пізанський собор вийшов монументальніше та величніше.
собор Санта Марія Ассунта
Храм було споруджено у вигляді грецького хреста, з рівними перекладинами. Але після неодноразових реставрацій і перебудов собор набув форми латинського хреста. Саме цікаве в оздобленні храму - це багато елементів від інших будівель. На цьому місці стояв палац римського імператора Адріана
(II ст.). Палац на той час був у поганому стані, ну пізанці і розібрали його на будматеріали. І тепер ми можемо бачити: то колони відрізняються матеріалом, то надписи з минулих храмів проступають на окремих блоках. Про мозаїку, статуї з різних епох я мовчу.
Падаюча вежа
Ну і сама Падаюча вежа (Torre pendente). Звичайно, на ділі це дзвіниця, але так її мало хто називає. Висота 57 метрів. Будували її майже 200 років. Падати вежа почала вже під час будівництва, яке розпочалося в 1173 році. Велика перерва в будівництві була пов'язана з безперервними війнами з Генуєю, Луккой та Флоренцією. У 1272 р. будівництво продовжив Джованні ді Сімоне. Він спробував компенсувати нахил і зменшив наступні поверхи в розмірі. В результаті вежа нахилилася в іншу сторону. У 1284 році, після нищівної поразки від Генуї, будівництво знову зупинили. Сьомий поверх добудували тільки в 1319 року, а приміщення, де знаходяться дзвони, - в 1372. Будівля продовжувала повільно нахилятися протягом століть. На початку 2000 х, провели грандіозну реконструкцію і зробили висновок, башта вже не падає і дали гарантію 300 років. Поживемо - побачимо!
На башту пускают невеликими групами, по 30-40 чоловік, сеансами
Всі споруди на Площі чудес настільки унікальні, що їх зведення ознаменувалося виникненням нового стилю, що отримав назву «пізанський романський стиль». За задумом архітектора - творця, цей стиль повинен був увібрати в себе фрагменти візантійського, ломбардного і навіть ісламського стилів підкресливши розмах торгових зв'язків Пізи з країнами Європи та Азії.
І знову час нам йти до вокзалу, та їхати до нашого автобуса, який залишився на стоянці в Прато. Сьогодні у нас ночівля в транзитному місті Фабро. А завтра нас чекає Рим та Ватикан, не перемикайтесь....