Я відношу себе до людей, які чітко усвідомлюють ціль і важко розуміють, як таки її досягнути, як схопити життя за зад і відтягнути у нього найбільший соковитий шматок. Мені заважає дуже багато речей, скажімо правдиво - я ліниве хуйло, уйоба (да, коли я це усвідомлюю, то починаю поливати себе лайном, хоча це не варіант, ще гірше впливає на ефективність мене як людини, перфекціонізм теж іде нахуй), прокрастинатор (вузенька зона комфорту і постійні відволікання на ненужні і навіть не цікаву хуїту), та ще й бувають депресійні реакції, які теж дуже погано впливають на роботоздатність. Але є ще одна риса. Буває, я раптово усвідомлюю, що треба щось робити і я починаю НАМАГАТИСЯ. Запускаю всі можливі ресурси. Ну там, наприклад програмка майнджет, дуже годна, ось скрін від неї (насправді там дерево велетенське і розписане, але частково не хочу показувати усе) - допомагає, коли не можеш зорієнтуватися, за що братися. Ну, я трішки поєхавший на схемках, табличка, течу від них дуже дуже. ПРОСТО В КАЙФ КОРИСТУВАТИСЯ ТАКИМИ РЕЧАМИ, хоча і розумію, що це для інших може здатися х у ї т о ю. /// А чи не забагато я матюкаюся?
Щоб добитися в майстерності в чомусь потрібно цій справі приділити 10 000 годин. Тобто головне - працювати і працювати. Взагалі, праця - це дуже круто, я так думаю. Це самореалізація, а самореалізацію нарівні з насолодою відводжу до двох головних мотивацій жити. Працюючи, ти відчуваєш себе залученим до життя людей, ти відчуваєш себе потрібним суспільством. Свято вірю, що основна частина депресивних реакцій (хоча прєдросположеність до них закладається в дитинстві) саме в тому, що людина не змогла себе реалізувати, показати, на що вона здатна, не розкриває свій потенціал. Праця для мене дуже важлива, але в той же момент я не можу себе змусити працювати на повну.
Щоб змінити своє життя, щоб ввести нову звичку, потрібно 21 день це робити. Змушувати себе, сила волі, всі діла.
Так, як основний свій сенс життя я бачу в досягненні однієї великої і значної мрії, то найбільше мені потрібно працювати зі словом, освоїти його майстерність, вивчити його, пізнати і прийняти, поглинути. Ось.
Тому я сподіваюся, що зможу 21 день підряд (вірніше, цілий листопад, хоча вчора я пропустив, втім, нехай це буде попередній пост) писати по посту в жж, а то й більше. Навіть, коли не буде про що писати.
І, знаєте, накінець хочу додати ще один скріншотик. Це зі сторінки моєї знайомої (подруги?). Просто, іноді я заходжу до неї на сторінку і її статус завжди мене надихає.
Отож, чекайте на чергові висери від мене. Всім намастяшки)