Nov 13, 2012 16:01
Нарешті сьогодні найшов собі дипломного керівника. Мабуть, вже 75% групи зробила це тиждень тому, але я, намагаючись записатися до іншої викладачки (певно, улюбленої за все період навчання в НАУ) провтикав момент, у неї взагалі забрали всіх дипломників нашої групи, лишили лише англомовний проект.
І... лишилися, власне, самі задористі ягідки.
Втім, мені пощастило. Є один такий викладач, Микола Полікарпович, що вів у нас лекції з "Функціональної побудови бортових систем управління", до речі, ті лекції були майже ні про що. Принаймні, практики не стосувалися взагалі. Лектор вимагав конспект, а укінці ще й захист конспекту. Тому я його списував вкінці навчального року і з свіжою пам'яттю здавав. Підняв раз так з 3 до 4 бал (чучуть не вистачало).
Ну, підійшов я до нього ще в четвер, але він послав мене до аспірантки (?), що відповідальна за кількість дипломників у викладачів, перевірити, чи я ще влажу. Хоча я знав, що влажу, все ж, перечекавши, ледве не тиждень, бо вона хворіла, запитав. Влажу. Прийшов, кажу: "Я запитав.. блаблабла... тирипири". Каже: "Підійдеш на п'ятій парі в кабінет Х". Х - я не почув. Тому чекав з півгодини на коридорі, щоб потім тишком-нишком переслідувати його. Допереслідував до туалету. Потім до аудиторії. Яка виявилася зайнятою. Пішли в іншу.
І врешті - тема!
"Установка для повірки витратомірів"
Хех, here we go!
університет,
Я,
жиснь