Заради такого випадку не гріх і випити трохи коньяку.
В таких місцях і недороге бренді видається за “Camus Cognac Cuvée 3.128” (Супер-премиум коньяк из лимитированной серии. В основе Camus Cognac Cuvée 3.128 - купаж трех уникальных спиртов разной выдержки: 41, 43 и 44 лет. Если сложить все перечисленные года вместе, получается общий возраст купажа -128 лет. Отдельная гордость - хрустальный декантер Baccarat ручной работы с жемчужным ожерельем на горлышке. Всего в мире насчитывается 3068 бутылок такого коньяка ).
Хочеться політати…
А Вєталю поспати…
Ще тільки 5 година вечора і я вирішую пройтися пару кілометрів вдовж кордону в напрямі гори Стіг. Віталій залишився на вершині, а я з фотоапаратом рушив дальше. В сторону України сувора красота цих місць вражає.
А це Румунія…
Дійшов до трьох прикордонних стовпів.
Сфотографував сам себе.
Поспостерігав в бінокль, як румуни возять сіно і повернув назад.
Віталій чекав мене на вершині ПІМ.
Сонце хилилось на захід.
Дорогою траплялись квіти рододендрону.
А он і полонина Лисича.
Десь тут ми залишили відпочивати Сергія.
О сьомій вечора ми були майже на місці.
Сергій сидів під навісом з компанією вівчарів. Він уже майже повністю оздоровився (хлопці нагодували його овочевим супом) і дуже жалів, що не зійшов на вершину. Федя запропонував нам залишитись ночувати на полонині, але я відмовився, бо біля худоби збирається сила силенна мух, та і песики-вовкодави, що десь гуляють серед ночі спокою не додали би. Пастухи розказали нам як короткою дорогою зійти до поляни “Обніж”, ми попрощались, запросивши Федю відвідати нас в Івано-Франківську, і мимо колиб почали спуск. Довго не йшли. Десь через півтора кілометра по дорозі трапилась прекрасна поляна і струмок з чистою водою. Розклали ватру.
Повечеряли, допили останки горілки і лягли спати. Ніч була зоряна.
Продовження тут:
http://melnykovets.livejournal.com/2011/09/22/