Коли ти, простий смертний, потрапляєш в зону лише для учасників, організаторів, преси і решти недоторканих, то почуваєш себе..хм...як вдома. ти вільно ходиш серед стендів, оглядаєш безцінні скарби на полицях, спілкуєшся з викладачами і тихо полюєш на роззяв. зустрівши декількох віп-персон, або знимкуєш, або вимагаєш підпису. і ходиш з одного
(
Read more... )