хвилинка фрейдизму
а ніхто не намагався проінтерпретувати знамениті загадочні строчки "струна осколком эха пронзит тугую высь" у психоаналітичному ключі, як спогад про власне народження?
моменту, коли пронзається власне кажучи плацента. Канєшно, анатомічно-то це відбувається внизу, а не вверху, но по-перше стоячи ніхто не народжує, а по-друге вись для ембріона - це там, де його голова і далі. Не знаю, до чого там струни, але цілком понятно все про ехо: в утробі крики роженіци і прочіє шуми слишни іменно ж неясним таким відлунням, наскільки я понімаю. І тут пронзається вись, ліричний герой поринає в новий світ звуків і світла, іменно шо "купол неба" в нього качається.
Ну і, тіпа, всім привєт, как здорово шо ми тут собралісь!
моменту, коли пронзається власне кажучи плацента. Канєшно, анатомічно-то це відбувається внизу, а не вверху, но по-перше стоячи ніхто не народжує, а по-друге вись для ембріона - це там, де його голова і далі. Не знаю, до чого там струни, але цілком понятно все про ехо: в утробі крики роженіци і прочіє шуми слишни іменно ж неясним таким відлунням, наскільки я понімаю. І тут пронзається вись, ліричний герой поринає в новий світ звуків і світла, іменно шо "купол неба" в нього качається.
Ну і, тіпа, всім привєт, как здорово шо ми тут собралісь!