всю ніч до ранку
мені снилося, що я читаю фейсбук -- про війну.
а позавчора мене накрило -- знову -- що мого чоловіка могло не поранити уламками гранати, і тоді він би точно поперся на Грушевського під кулі снайпера. а він має 2 метри зросту, його не помітити важко.
(а він хотів -- навіть із пораненням -- йти. ледве вмовила -- кажу, ну куди ти підеш, як ти бігати не можеш, шкульгаєш на кожному кроці, вся нога в кровищі, яка там з тебе користь)
і ото він стоїть на кухні, готує вечерю -- а я на нього дивлюся -- і то бачу, то не бачу. різні реальності перед очима миготять. чоловік Шрьодінгера.
то ходила потім за ним хвостиком по хаті і на кожному кроці обнімала. щоб повернутися в ту дійсність, де він живий і здоровий.
а позавчора мене накрило -- знову -- що мого чоловіка могло не поранити уламками гранати, і тоді він би точно поперся на Грушевського під кулі снайпера. а він має 2 метри зросту, його не помітити важко.
(а він хотів -- навіть із пораненням -- йти. ледве вмовила -- кажу, ну куди ти підеш, як ти бігати не можеш, шкульгаєш на кожному кроці, вся нога в кровищі, яка там з тебе користь)
і ото він стоїть на кухні, готує вечерю -- а я на нього дивлюся -- і то бачу, то не бачу. різні реальності перед очима миготять. чоловік Шрьодінгера.
то ходила потім за ним хвостиком по хаті і на кожному кроці обнімала. щоб повернутися в ту дійсність, де він живий і здоровий.